Литва передала Україні легкий штурмовик L-39ZA
Джерело: пресслужба Міноборони Литви
Україні спорядили чергову партію військової допомоги з Литви. 20 квітня литовське військо доставило українській армії легкий штурмовик L-39ZA “Альбатрос” у розібраному стані.
Літак використовуватиметься для навчання пілотів.
L-39ZA “Альбатрос” використовувалися в литовській армії для підготовки офіцерів управління винищувачами, забезпечення бойової підготовки пілотів у складних метеорологічних умовах вдень і вночі.
На початку листопада 2021 року стало відомо про плани міністерства оборони Литви передати Україні літак L-39ZA. Наказом командувача ЗС Литви у квітні 2021 року літак було визнано непридатним для використання через несправність.
Окрім цього, повідомляється, що у відповідь на запити України Литва вже надала боєприпаси калібру 155 мм, бронетранспортери M577, системи боротьби з безпілотниками, генератори, необхідне для зимового сезону обладнання та десятки тисяч комплектів теплого одягу, тисячі боєприпасів до протитанкового гранатомету Carl Gustaf, системи дистанційного підриву RISE-1.
Також в оборонному відомстві наголосили, що підтримка України з боку Литви є довгостроковою і вже становить понад мільярд євро. Литва надала Україні військову підтримку на суму понад 610 млн євро.
Довідка. L-39 Albatros – навчально-тренувальний і навчально-бойовий літак чехословацької авіабудівної фірми Aero Vodochody з радянським двигуном. Літак призначався для заміни літака Aero L-29 Delfin. Зробив перший політ 4 листопада 1968 року. У 1972 році був вибраний основним навчально-тренувальним літаком (НТЛ) країн-учасниць Організації Варшавського договору. Серійно вироблявся до 1999 року (побудовано 2868 літаків). Перебуває на озброєнні понад 30 країн світу.
Легкий реактивний штурмовик L-39ZA був створений на базі навчально-бойового літака L-39C. Основна відмінність — наявність двоствольної 23-мм гармати ГШ-2-23 у носовій частині фюзеляжу під кабіною, та чотири замість двох підкрильних пілони для підвіски різноманітного озброєння — легких бомб чи некерованих ракет.
- Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте повідомила, що у 2024 році Литва виділить 1,2 млрд євро на військову допомогу Україні.
- 5 квітня Литва передала Збройним силам України бронетранспортери М577.
- Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Литва закупить для України 3 тисячі литовських безпілотників, а також виділить 15 млн євро на програми реабілітації поранених українських військових.
- 4 квітня Україна та Литва визначили ключові пункти та узгодили графік роботи над підготовкою двосторонньої безпекової угоди.
- За результатами домовленості міністрів енергетики країн Литва передасть Україні енергообладнання для теплових електростанцій.
4 грудня під час 20-го засідання Комітет ЮНЕСКО із захисту культурних цінностей у разі збройного конфлікту ухвалив рішення про внесення ще 19 українських об’єктів культурної спадщини до Міжнародного списку культурних цінностей під посиленим захистом. Загальна кількість українських об’єктів у Списку культурних цінностей під посиленим захистом зросла до 46.
Повномасштабна війна РФ проти України спричинила безпрецедентні руйнування природного середовища, знищення екосистем і масштабне забруднення повітря, ґрунтів та водних ресурсів. За даними Державної екологічної інспекції, станом на сьогодні сума завданих довкіллю збитків становить 6,01 трлн грн, що є найбільшими ековтратами, зафіксованими в Європі за сучасної історії.
Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак, який залишив посаду наприкінці листопада, продовжує обіймати щонайменше дев’ять посад у державних органах та консультативних радах.
Ще семеро українських дітей – шість хлопчиків і одна дівчинка – були повернуті до своїх родин у межах ініціативи з повернення депортованих дітей. З цієї нагоди перша леді США Меланія Трамп оприлюднила заяву, у якій оцінила зусилля учасників процесу.
Президент Франції Емманюель Макрон під час зустрічі з главою КНР Сі Цзіньпіном запропонував запровадити мораторій на удари Росії по енергетичній інфраструктурі України під час зимового періоду.