Литва передала Україні легкий штурмовик L-39ZA
Джерело: пресслужба Міноборони Литви
Україні спорядили чергову партію військової допомоги з Литви. 20 квітня литовське військо доставило українській армії легкий штурмовик L-39ZA “Альбатрос” у розібраному стані.
Літак використовуватиметься для навчання пілотів.
L-39ZA “Альбатрос” використовувалися в литовській армії для підготовки офіцерів управління винищувачами, забезпечення бойової підготовки пілотів у складних метеорологічних умовах вдень і вночі.
На початку листопада 2021 року стало відомо про плани міністерства оборони Литви передати Україні літак L-39ZA. Наказом командувача ЗС Литви у квітні 2021 року літак було визнано непридатним для використання через несправність.
Окрім цього, повідомляється, що у відповідь на запити України Литва вже надала боєприпаси калібру 155 мм, бронетранспортери M577, системи боротьби з безпілотниками, генератори, необхідне для зимового сезону обладнання та десятки тисяч комплектів теплого одягу, тисячі боєприпасів до протитанкового гранатомету Carl Gustaf, системи дистанційного підриву RISE-1.
Також в оборонному відомстві наголосили, що підтримка України з боку Литви є довгостроковою і вже становить понад мільярд євро. Литва надала Україні військову підтримку на суму понад 610 млн євро.
Довідка. L-39 Albatros – навчально-тренувальний і навчально-бойовий літак чехословацької авіабудівної фірми Aero Vodochody з радянським двигуном. Літак призначався для заміни літака Aero L-29 Delfin. Зробив перший політ 4 листопада 1968 року. У 1972 році був вибраний основним навчально-тренувальним літаком (НТЛ) країн-учасниць Організації Варшавського договору. Серійно вироблявся до 1999 року (побудовано 2868 літаків). Перебуває на озброєнні понад 30 країн світу.
Легкий реактивний штурмовик L-39ZA був створений на базі навчально-бойового літака L-39C. Основна відмінність — наявність двоствольної 23-мм гармати ГШ-2-23 у носовій частині фюзеляжу під кабіною, та чотири замість двох підкрильних пілони для підвіски різноманітного озброєння — легких бомб чи некерованих ракет.
- Міністерка внутрішніх справ Литви Аґне Білотайте повідомила, що у 2024 році Литва виділить 1,2 млрд євро на військову допомогу Україні.
- 5 квітня Литва передала Збройним силам України бронетранспортери М577.
- Прем’єр-міністр Денис Шмигаль повідомив, що Литва закупить для України 3 тисячі литовських безпілотників, а також виділить 15 млн євро на програми реабілітації поранених українських військових.
- 4 квітня Україна та Литва визначили ключові пункти та узгодили графік роботи над підготовкою двосторонньої безпекової угоди.
- За результатами домовленості міністрів енергетики країн Литва передасть Україні енергообладнання для теплових електростанцій.
20 жовтня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський анонсував нові пакети підтримки від партнерів, а також перемовини щодо санкцій проти РФ.
Новокуйбишевський нафтопереробний завод “Роснефти” 19 жовтня призупинив первинну переробку нафти після атаки дронів.
Сполучені Штати поки не приєдналися до ініціативи G7 щодо використання заморожених російських активів для фінансування України. Американські посадовці пояснили своє рішення ризиками для стабільності ринків.
Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.
Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.