Литва погодила 0,25% ВВП країни на підтримку оборони України
Джерело: Гітанас Науседа/X
26 червня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна виділить не менш 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України.
Науседа акцентував, що Литва твердо стоятиме з Україною до перемоги над Росією.
Today at the State Defense Council meeting, we agreed to allocate at least 0.25% of GDP for security& defense support to #Ukraine.
Lithuania will continue to stand firmly with 🇺🇦 until victory. We will always support freedom.#SlavaUkraïni pic.twitter.com/NNZh3oh9C3
— Gitanas Nausėda (@GitanasNauseda) June 26, 2024
Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися виділити не менше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва продовжуватиме твердо стояти з Україною до перемоги. Ми завжди підтримуватимемо свободу, – наголосив глава Литви.
Варто зауважити, що CNN проаналізувала міжнародну допомогу Україні і зазначила, що з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2023 року нашій країні виділили майже 100 мільярдів доларів прямої військової допомоги. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, до липня 2023 року майже половина з них припадає на Сполучені Штати. Проте багато менших європейських союзників України виділяють більшу частку свого ВВП, ніж США.
Зокрема мовилося, що Норвегія, Литва, Естонія та Латвія спрямовують на війну понад 1% свого ВВП.
- Представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що Москва планує запровадити економічні та транзитні санкції щодо Латвії, Литви та Естонії за “ворожі дії” щодо Росії.
- Уряд Литви схвалив виділення 13,5 млн євро на закупівлю радарів повітряного спостереження, які будуть передані для коаліції з пошуку засобів протиповітряної оборони України, очолюваної Німеччиною.
- 29 травня уряд Литви погодив постанову Міністерства фінансів про виділення 5 млн євро на підтримку освіти в Україні.
- Литва схвалила виділення 35 мільйонів євро на чеську ініціативу стосовно купівлі боєприпасів для України.
- Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс заявив, що обмеження використання ракет великої дальності по території Росії є “помилкою”.
Німецький оборонний концерн Rheinmetall готовий взяти участь у забезпеченні міжнародної миротворчої місії після закінчення війни Росії проти України, заявив у Дюссельдорфі голова компанії Армін Паппергер.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 12 березня. Ситуація на Покровському і Курському напрямках залишається напруженою – ворог зосереджує там основні наступальні зусилля. На даний час відбулося 123 бойових зіткнення.
Європарламент підтримав пропозицію щодо 30-денного перемир’я і закликав Росію припинити всі атаки на Україну. Відповідну резолюцію ухвалили 12 березня.
Росія прагне затягнути війну та нав’язати Заходу свої умови мирного врегулювання. Про це свідчить документ, підготовлений для Кремля московським аналітичним центром, який тісно співпрацює з Федеральною службою безпеки.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що станом на 12 березня в операційній зоні угруповання військ “Курськ”, у передмістях Суджі та районах довкола неї, продовжуються активні бойові дії. Російські війська, зокрема штурмові підрозділи повітряно-десантних військ та сил спеціальних операцій, намагаються прорвати українську оборону та витіснити українські сили з Курщини, щоб перенести бойові дії на територію Сумської та Харківської областей.