Литва погодила 0,25% ВВП країни на підтримку оборони України
Джерело: Гітанас Науседа/X
26 червня президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що країна виділить не менш 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України.
Науседа акцентував, що Литва твердо стоятиме з Україною до перемоги над Росією.
Today at the State Defense Council meeting, we agreed to allocate at least 0.25% of GDP for security& defense support to #Ukraine.
Lithuania will continue to stand firmly with 🇺🇦 until victory. We will always support freedom.#SlavaUkraïni pic.twitter.com/NNZh3oh9C3
— Gitanas Nausėda (@GitanasNauseda) June 26, 2024
Сьогодні на засіданні Державної ради оборони ми домовилися виділити не менше 0,25% ВВП на підтримку безпеки та оборони України. Литва продовжуватиме твердо стояти з Україною до перемоги. Ми завжди підтримуватимемо свободу, – наголосив глава Литви.
Варто зауважити, що CNN проаналізувала міжнародну допомогу Україні і зазначила, що з 24 лютого 2022 року по 31 липня 2023 року нашій країні виділили майже 100 мільярдів доларів прямої військової допомоги. Згідно з даними Кільського інституту світової економіки, до липня 2023 року майже половина з них припадає на Сполучені Штати. Проте багато менших європейських союзників України виділяють більшу частку свого ВВП, ніж США.
Зокрема мовилося, що Норвегія, Литва, Естонія та Латвія спрямовують на війну понад 1% свого ВВП.
- Представниця МЗС РФ Марія Захарова повідомила, що Москва планує запровадити економічні та транзитні санкції щодо Латвії, Литви та Естонії за “ворожі дії” щодо Росії.
- Уряд Литви схвалив виділення 13,5 млн євро на закупівлю радарів повітряного спостереження, які будуть передані для коаліції з пошуку засобів протиповітряної оборони України, очолюваної Німеччиною.
- 29 травня уряд Литви погодив постанову Міністерства фінансів про виділення 5 млн євро на підтримку освіти в Україні.
- Литва схвалила виділення 35 мільйонів євро на чеську ініціативу стосовно купівлі боєприпасів для України.
- Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс заявив, що обмеження використання ракет великої дальності по території Росії є “помилкою”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.