Литва розробила план захисту культурних цінностей на випадок війни

Джерело: Delfi

Парламентський Комітет з культури в Литві розробив план захисту культурних цінностей на випадок війни. Документ представили на закритому засіданні 4 вересня.

Ефективність цього плану мають перевірити на практиці під час навчань у вересні.

За літо всі цінності, що зберігаються у наших музеях, були інвентаризовані, класифіковані за пріоритетами, складено алгоритм та план, як і куди ці цінності евакуюватимуть у разі війни, — зауважив голова Комітету Вітаутас Юозапайтіс.

Він додав, що все це готується та узгоджується на найвищому рівні.

За словами голови комітету, у плані також передбачена евакуація культурних цінностей за кордон.

З тими країнами, до яких можемо евакуювати культурні цінності, вже ведуться переговори, навіть підписання договорів, – поінформував Юозапайтіс, наголосивши на важливості культурних цінностей. – Культура та її спадщина – це не що інше, як ідентичність нашої держави. Росіяни, які напали на Україну, насамперед знищують пам’ятники, грабують, крадуть чи спалюють усі музейні цінності, руйнують церкви тощо. Вони руйнують ідентичність нації, щоб у неї більше нічого не було і її люди більше не знали, хто вони.

Своєю чергою, Голова Національного центру кризового управління (НЦКУ) Вілмантас Віткаускас під час засідання запевнив, що держава вже готова до захисту культурних цінностей під час війни.

Нагадаємо, влада Литви встановила протитанкові зуби дракона на кордоні з Калінінградською областю РФ.

У серпні Литва закупила та направила до кордонів із РФ та Білоруссю протитанкові їжаки, “зуби дракона” та інші оборонні засоби, повідомив міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас.

У вітчизняних виробників за 4 млн євро закуплено засоби контрмобільності. Їх доставляють у 27 пунктів у районі кордону, — пояснив Кащюнас.

Також повідомлялося, що у вересні Литва розпочне будівельні роботи зі зведення фортифікаційних споруд на кордоні з Калінінградською областю та Білоруссю.

Раніше глава МВС Литви Агне Білотайте обговорила з представниками Міністерства національної оборони, Міністерства зв’язку, Національного центру управління кризовими ситуаціями масову евакуацію у разі війни.

Влада планує проводити просвітницькі заходи та навчання, а також заздалегідь поінформувати мешканців про наявність евакуаційних пунктів.

З міністерствами досягнуто угоди про їхні обов’язки та завдання щодо підготовки до евакуації мешканців, і наразі від муніципалітетів очікуються конкретні дані про можливості та потреби, — мовиться у повідомленні.

На початку липня МВС країни запросило у муніципалітетів інформацію про кількість осіб, яких передбачається евакуювати, маршрути евакуації, транспорт, місця розміщення та необхідне фінансування.

Зауважується, що після завершення підготовки плану евакуації нову редакцію опису порядку організації мешканців затвердять постановою уряду. Ідею також випробують під час навчань з цивільної оборони на державному рівні.

Ми повідомляли, що 2 липня мер Вільнюса Валдас Бенкунскас представив план оборони столиці Литви на випадок війни. Зокрема серед заходів розглядають також евакуацію містян.

Зауважимо, раніше влада Польщі запустила сайт для громадян стосовно джерел та способів уникнення загроз, які можуть виникнути після атак з застосуванням хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. На сайті розмістили довідкові матеріали, навчальні ігри, сценарії лекцій для вчителів.

Своєю чергою, у Швеції, на території, близькій до повномасштабного протистояння між Росією та Україною, Головнокомандувач армії у січні закликав населення “морально підготуватися” до війни. Країна знову починає культивувати свою цивільну оборону, як за часів Холодної війни.

5 червня міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що Бундесвер має бути готовим до оборони до 2029 року.

НАТО розпочало найбільші військові навчання з часів Холодної війни, репетируючи, як американські війська можуть посилити європейських союзників у країнах, що межують з Росією, та на східному фланзі альянсу, якщо розгориться конфлікт із “майже рівним” противником.
У 2023 році повітряні сили НАТО по всій Європі понад 300 разів підіймалися на перехоплення російських військових літаків, які наближалися до повітряного простору Альянсу, водночас більшість перехоплень відбувалися над Балтійським морем.
Прямий збройний конфлікт НАТО з Росією ближче, ніж багато хто думає, попереджає експерт з ракетних технологій та науковий співробітник докторантури університету в Осло Фабіан Гоффман.
Через свої імперські амбіції Росія становить найбільшу та найгострішу загрозу для країн НАТО. У разі “заморожування” війни в Україні, Москві знадобиться шість-десять років, щоб відновити свою армію. Протягом цього періоду Німеччина спільно з Альянсом повинні дати можливість своїм Збройним силам боротися з Росією. Тільки так можна буде зменшити ризик наступної війни в Європі.