Литва висловила протест Росії через масовані атаки на Україну

Джерело: МЗС Литви

Сьогодні, 4 січня, до Міністерства закордонних справ Литви викликали представника посольства Росії у Вільнюсі, де йому висловили рішучий протест у зв’язку з нещодавніми рекетно-дроновими атаками на Україну.

“Литва рішуче засуджує війну Росії проти України, включно з цими актами жорстокої агресії, і закликає Росію негайно покласти їй край. Російське політичне і військове керівництво, винне у злочині агресії проти України, неминуче має бути притягнуто до юридичної відповідальності”, – йдеться в повідомленні дипломатичного відомства.

А також зазначається, що не уникнуть відповідальності й ті, хто завдає ракетних і безпілотних ударів по українських містах та їхніх жителях, цивільній і критично важливій інфраструктурі, які за міжнародним правом вважаються воєнними злочинами.

“Росія також буде зобов’язана компенсувати Україні та її народу всі руйнування і втрати, завдані війною”, – йдеться у повідомленні МЗС Литви.

Водночас Литва закликає міжнародне співтовариство посилити військову підтримку України, допомагаючи їй адекватно захищатися від російської військової агресії, а також проводити ще принциповішу політику щодо Росії та її прихильників, що ґрунтується на повній міжнародній ізоляції та жорстких міжнародних санкціях.

21 квітня російські війська скерували безпілотники по території агропідприємства, унаслідок чого була пошкоджена сільгосптехніка та будівлі. Постраждалих внаслідок атаки немає.

У Воронезькій області РФ заарештували двох учасників війни проти України — Данила Астахова та Віталія Борисова — у справі про викрадення людей і вимагання.

21 квітня Японія представила найбільший за десятиліття перегляд правил експорту оборонної продукції, скасувавши обмеження на продаж зброї за кордон та відкривши шлях для експорту військових кораблів, ракет та іншого озброєння.

У тимчасово окупованому Криму російська влада масово відбирає землю та будинки в людей, котрі до цього оформили ділянки через Росреєстр. 

Департамент внутрішньої безпеки Естонії (KAPO) оприлюднив щорічний огляд загроз, вказавши, що Росія не лише не послаблює розвідувальний тиск на країни НАТО, а й методично будує інфраструктуру, яка переживе будь-яке перемир’я.