Майно зрадників, бюджетні кошти та зв’язки з ОП — розслідування про медіа «Ми — Україна»
Джерело: Ярослав Железняк
Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк опублікував розслідування щодо медіа “Ми – Україна” і його зв’язків з Офісом президента.
“Нове медіа “Ми — Україна”, якого ще “вчора” не існувало, сьогодні отримує сотні мільйонів гривень із державного бюджету. А його власник – людина, яка не мала ані статків, ані досвіду в журналістиці. Однак за рік стала власником медіаімперії на рівні олігархів. Державні тендери, кошти енергокомпаній, підсанкційне майно – ось що стало фундаментом цілої мережі телеканалів та радіостанцій”, – зазначає нардеп.
Створення медіа
Телеканал “Ми — Україна” вийшов у ефір восени 2022 року. Колишній керівник інформаційної служби телеканалу “Україна 24” Юрій Сугак пояснив, що колишня команда телеканалу об’єдналась для створення нового проєкту.
В структурі власності новоствореного медіа достатньо багато відомих журналістів, однак їхня доля становить по 3,5%. Найбільшою ж часткою (майже 80%) володіє Ігор Петренко – політолог, який не був дотичним ні до телеканалу “Україна 24”, ні до журналістики загалом.
Петренко на початку вересня 2022 року купив компанію, перейменував її на “Ми – Україна”. Через 3 тижні до нього доєдналась команда медійників.
“Вже через 5 днів після запуску, 19 жовтня, збирається національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка видає супутникову ліцензію ТОВ “Ми – Україна”. Далі, буквально через 2 тижні, Нацрада видає “Ми – Україна” дозвіл на мовлення у вільному каналі у цифровому мультиплексі MX-2. Ще через 5 днів “Ми – Україна” отримує місце у “Єдиному марафоні”, – зауважує нардеп.
У жовтні 2023 компанія Ігоря Петренка запускає канал “Ми – Україна+”, а в лютому 2025 компанія засновує ще 2 нові медіа – “Ми — Україна FM” і “Медіапростір FM”.
Проаналізувавши статути новостворених компаній, команда Железняка зауважила, що рішення приймаються 2/3 голосів за ініціативою директора — Петренка, який має 79,5% власності.
Звідки гроші
Як з’ясував нардеп, звільненим журналістам медіагрупи Ріната Ахметова “Україна” не віддали обладнання.
“Деякі кримінальні справи того часу свідчать про те, що “Ми — Україна”, ймовірно, став “спадкоємцем” кількох каналів, які належали держзрадникам. Зокрема, “4 каналу” покійного колаборанта [Олексія] Ковальова та й телеканалу “Наш” проросійського політика Євгена Мураєва”
Новостворений канал в грудні 2022 року здобув перемогу в першому тендері на 7 мільйонів гривень. У 2023 році телеканал виграє тендери від “Єдиного телемарафону” на послуги програм та знімання серіалів на 173 мільйони гривень за рік. А в 2024 році перемагає на тендері на 190 мільйонів гривень.
“При чому і в 2023 і в 2024 “Ми — Україна” продає свої послуги “Єдиному марафону” значно дорожче, ніж інші канали-конкуренти”
З моменту заснування телеканалу, він отримав державних замовлень на майже 370 мільйонів гривень. Крім того, держпідприємства у сфері енергетики замовили послуги телеканалу на ще 30 мільйонів гривень.
“Українська Правда“, як і джерела Ярослава Железняка, знайшли зв’язки між засновником “Ми — Україна” Ігорем Петриненком та Наталією Ларіончевою, яка за даними журналістів, опікувалася підготовкою до участі в телеефірах спікерів Офісу президента, а коли “команда Єрмака” зайшла на телеканал “Ми — Україна”, стала неформальною кураторкою цього медіаактиву.
“Ми робимо це відео тому, що в цьому році так само на фінансування телемарафону закладено 1,6 мільярда гривень. І знову, Офіс президента у березні-квітні цього року розподілить сотні мільйонів гривень, які могли йти на потреби перемоги. А підуть в тому числі на такий вже “рідний” їм телеканал”, – каже Железняк.
- Міністерство культури та стратегічних комунікацій України заявило, що не може впливати на показ сюжетів про езотеричні практики в етері телемарафону.
- Європейська комісія висловила критику на адресу телемарафону “Єдині новини”, зокрема щодо його фінансування з державного бюджету та об’єктивності. Брюссель у жовтні офіційно озвучив занепокоєння цією ситуацією, що може мати значні наслідки для України.
- Офіс Президента України зазнав критики через підходи до медійної політики, які, на думку оглядачів, мають ознаки надмірного контролю над інформаційним полем. У статті “Детектор медіа” йдеться, що влада використовує медійні ресурси для просування власної позиції, а з іншого боку – обмежує доступ до висвітлення незалежним й опозиційним джерелам.
В Одесі затримали чоловіка, який підозрюється у вбивстві активіста Демʼяна Ганула.
Президент США Дональд Трамп заявив, що мав телефонну розмову з очільником Кремля Володимиром Путіним.
Народний депутат Сергій Рудик заявив, що під законопроєктом “про підвищення зарплат для чиновників” з’явився його голос, хоча він нині у війську та в день голосування був не в Києві.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте в ефірі Bloomberg заявив, що питання вступу України до НАТО не розглядається.
Театральний режисер та викладач Київського національного університету імені Карпенка-Карого Андрій Білоус, якого звинувачували у домаганнях, повернувся на до виконання обов’язків директора — художнього керівника Молодого театру.