Майно зрадників, бюджетні кошти та зв’язки з ОП — розслідування про медіа «Ми — Україна»
Джерело: Ярослав Железняк
Народний депутат від партії “Голос” Ярослав Железняк опублікував розслідування щодо медіа “Ми – Україна” і його зв’язків з Офісом президента.
“Нове медіа “Ми — Україна”, якого ще “вчора” не існувало, сьогодні отримує сотні мільйонів гривень із державного бюджету. А його власник – людина, яка не мала ані статків, ані досвіду в журналістиці. Однак за рік стала власником медіаімперії на рівні олігархів. Державні тендери, кошти енергокомпаній, підсанкційне майно – ось що стало фундаментом цілої мережі телеканалів та радіостанцій”, – зазначає нардеп.
Створення медіа
Телеканал “Ми — Україна” вийшов у ефір восени 2022 року. Колишній керівник інформаційної служби телеканалу “Україна 24” Юрій Сугак пояснив, що колишня команда телеканалу об’єдналась для створення нового проєкту.
В структурі власності новоствореного медіа достатньо багато відомих журналістів, однак їхня доля становить по 3,5%. Найбільшою ж часткою (майже 80%) володіє Ігор Петренко – політолог, який не був дотичним ні до телеканалу “Україна 24”, ні до журналістики загалом.
Петренко на початку вересня 2022 року купив компанію, перейменував її на “Ми – Україна”. Через 3 тижні до нього доєдналась команда медійників.
“Вже через 5 днів після запуску, 19 жовтня, збирається національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка видає супутникову ліцензію ТОВ “Ми – Україна”. Далі, буквально через 2 тижні, Нацрада видає “Ми – Україна” дозвіл на мовлення у вільному каналі у цифровому мультиплексі MX-2. Ще через 5 днів “Ми – Україна” отримує місце у “Єдиному марафоні”, – зауважує нардеп.
У жовтні 2023 компанія Ігоря Петренка запускає канал “Ми – Україна+”, а в лютому 2025 компанія засновує ще 2 нові медіа – “Ми — Україна FM” і “Медіапростір FM”.
Проаналізувавши статути новостворених компаній, команда Железняка зауважила, що рішення приймаються 2/3 голосів за ініціативою директора — Петренка, який має 79,5% власності.
Звідки гроші
Як з’ясував нардеп, звільненим журналістам медіагрупи Ріната Ахметова “Україна” не віддали обладнання.
“Деякі кримінальні справи того часу свідчать про те, що “Ми — Україна”, ймовірно, став “спадкоємцем” кількох каналів, які належали держзрадникам. Зокрема, “4 каналу” покійного колаборанта [Олексія] Ковальова та й телеканалу “Наш” проросійського політика Євгена Мураєва”
Новостворений канал в грудні 2022 року здобув перемогу в першому тендері на 7 мільйонів гривень. У 2023 році телеканал виграє тендери від “Єдиного телемарафону” на послуги програм та знімання серіалів на 173 мільйони гривень за рік. А в 2024 році перемагає на тендері на 190 мільйонів гривень.
“При чому і в 2023 і в 2024 “Ми — Україна” продає свої послуги “Єдиному марафону” значно дорожче, ніж інші канали-конкуренти”
З моменту заснування телеканалу, він отримав державних замовлень на майже 370 мільйонів гривень. Крім того, держпідприємства у сфері енергетики замовили послуги телеканалу на ще 30 мільйонів гривень.
“Українська Правда“, як і джерела Ярослава Железняка, знайшли зв’язки між засновником “Ми — Україна” Ігорем Петриненком та Наталією Ларіончевою, яка за даними журналістів, опікувалася підготовкою до участі в телеефірах спікерів Офісу президента, а коли “команда Єрмака” зайшла на телеканал “Ми — Україна”, стала неформальною кураторкою цього медіаактиву.
“Ми робимо це відео тому, що в цьому році так само на фінансування телемарафону закладено 1,6 мільярда гривень. І знову, Офіс президента у березні-квітні цього року розподілить сотні мільйонів гривень, які могли йти на потреби перемоги. А підуть в тому числі на такий вже “рідний” їм телеканал”, – каже Железняк.
- Міністерство культури та стратегічних комунікацій України заявило, що не може впливати на показ сюжетів про езотеричні практики в етері телемарафону.
- Європейська комісія висловила критику на адресу телемарафону “Єдині новини”, зокрема щодо його фінансування з державного бюджету та об’єктивності. Брюссель у жовтні офіційно озвучив занепокоєння цією ситуацією, що може мати значні наслідки для України.
- Офіс Президента України зазнав критики через підходи до медійної політики, які, на думку оглядачів, мають ознаки надмірного контролю над інформаційним полем. У статті “Детектор медіа” йдеться, що влада використовує медійні ресурси для просування власної позиції, а з іншого боку – обмежує доступ до висвітлення незалежним й опозиційним джерелам.
Суддя Вищого антикорупційного суду помістив під варту одну з фігуранток операції “Мідас” щодо корупції в енергетичній сфері.
Кінокомпанія Sony Pictures оголосила про початок зйомок нового фільму франшизи “Джуманджі”.
Федеральна прокуратура Німеччини заявила, що запобігла атакам на ізраїльські та єврейські об’єкти. Затриманий підозрюваний купив автомат та пістолети для здійснення нападів у Європі.
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства у взаємодії з партнерами країн G7 протягом тижня має намір подати на затвердження уряду пропозиції щодо нового складу Наглядової ради АТ “НАЕК “Енергоатом”. Нині вже розпочали роботу зі списками можливих кандидатів. Радник, який допомагає міністерству, вже обраний.
Канада хоче взяти участь у пісенному конкурсі “Євробачення”. Пояснюють це “захистом ідентичності”.