Маск вимикав Starlink і під час контрнаступу ЗСУ на Донбасі – WP

Джерело: The Washington Post

За словами Волтера Айзексона, біографа Ілона Маска, мільярдер без відома української сторони вимикав Starlink не лише у тимчасово анексованому Криму, але й на Донбасі. Зокрема власник SpaceX не хотів, щоб ЗСУ користувалися його винаходом під час контрнаступу.

“Маск також вирішив не вмикати його (Starlink – ред.) в деяких частинах сходу України, оскільки він не хоче, щоб його використовували в наступальних цілях. Коли я обговорював це питання з Маском, він сказав: “Ну, якщо ви читаєте умови обслуговування, це повинно було використовуватися лише для оборонних цілей”, – розповів Айзексон.

Також біограф додав, що Маск не погоджувався з його словами про те, що деокупація власних населених пунктів – це також оборона. Окрім того, він знову пояснював таке рішення своїм страхом перед ймовірною ядерною відповіддю Росії на українські атаки.

“Справа не тільки в тому, що він відмовився це ввімкнути, але українці навіть не знали, що це було – і Європа, знаєте, вся ця розвідка”, – наголосив Айзексон.

Що передувало?

Нещодавно у CNN, посилаючись на уривок із нової біографії Ілона Маска, повідомили, що винахідник нібито таємно наказав своїм інженерам відімкнути Starlink біля півострова, щоб зірвати атаку України на військово-морський флот Росії.

Водночас, за словами самого Маска, на даній ділянці мережа Starlink не була активована, тому SpaceX не могла нічого блокувати.

Маск додав, що українська влада надіслала екстрений запит на підключення Starlink на всьому шляху до Севастополя, однак він відмовив.

“Очевидним наміром було потопити більшу частину російського флоту, що стояв на якорі. Якби я погодився на їхній запит, то SpaceX стала б прямою співучасницею великого акту війни та ескалації конфлікту”, – пояснив він.

Своєю чергою, сенаторка Елізабет Воррен вимагає розслідування щодо компанії SpaceX після того, як Ілон Маск визнав, що заблокував Україні розширення приватної супутникової мережі Starlink для атаки на російські військові кораблі біля узбережжя тимчасово окупованого Криму.

Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.

Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафто­переробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН. 

Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.

З початку 2025 року сплата туристичного збору зросла на 35,7% проти відповідного періоду минулого року. Цьогоріч місцеві бюджети отримали 234,4 млн грн туристичного збору. 

30 жовтня російські війська вдарили з РСЗВ по Слов’янську на Донеччині. Внаслідок атаки загинула одна особа.