Матір керівниці апарату райсуду в Києві має паспорт РФ та веде бізнес в Луганську – ЗМІ

Джерело: hromadske

Розслідувачі hromadske з’ясували, що у 2023 році Алла Зборщік, мати керівниці апарату Шевченківського районного суду Києва Аліни Зборщік, отримала російський паспорт та веде бізнес у тимчасово окупованій Луганській області.

Її компанія “Гранд”, що виробляє папір та картон, зареєструвалася в російській податковій службі у 2022 році та сплатила майже 600 тис. рублів податків у 2023 році й ще майже мільйон — у пенсійний фонд РФ.

Керівниця апарату райсуду Аліна Зборщік має офіційний дохід 27 тис. грн, проте живе у житловому комплексі комфорт-класу та їздить на авто, вартість якого значно перевищує її річний дохід. Майно, яким користується чиновниця, записане на її матір.

Журналісти вказують, що окрім підприємства в окупованому Луганську, в Алли Зборщік немає і не було жодного іншого бізнесу, як і в її чоловіка. При цьому вже після окупації Луганська сім’я придбала нерухомість в Києві.

“Тож які варіанти? Або пані Аліна неофіційно отримувала на держслужбі гроші, які давали змогу купити все це майно і записати його на маму, щоб легше було сховати. Або Аліна живе на гроші мами, які та заробляє в Росії, поки донька відповідає за роботу одного з ключових судів України”, – йдеться в розслідуванні hromadske.

У селі Вишнівчик на Хмельниччині родина підозрюється у жорстокому поводженні з тваринами — вони вбивали та їли собак, стверджуючи, що “це ліки проти туберкульозу”. Зоозахисники вже подали заяву до поліції.

Ірландський уряд вирішив зробити програму базового доходу для митців постійною. Виплати у $1 500 щомісяця продовжать і після 2026 року.

Щоб Росія гіпотетично змогла повністю окупувати Луганську, Донецьку, Херсонську та Запорізьку області, їй доведеться воювати щонайменше до червня 2030 року. Про це свідчать розрахунки видання The Economist, котре проаналізувало темпи просування російської армії.

Під час розширення парку в Китаї археологи натрапили на давній цвинтар епохи Хань. Одна з гробниць збереглася майже повністю.

Румунія завершує розроблення оновленої Стратегії національної оборони на 2026–2030 роки, яку до 26 листопада мають розглянути Вища рада нацоборони (CSAT) та парламент.