Мелоні запропонувала поширити п’яту статтю НАТО на Україну – FT

Джерело: Financial Times

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні запропонувала поширити дію п’ятої статті Північноатлантичного договору на Україну без її офіційного вступу до Альянсу. Глова італійського уряду вважає це більш ефективною гарантією безпеки, ніж залучення іноземних військ для контролю за можливим припиненням вогню, що, за її словами, є “найскладнішим” варіантом.

Надання Україні такої ж захисної парасольки, яку мають країни НАТО, було б набагато ефективнішим рішенням, хоча й відрізнялося б від повноправного членства. Це була б стабільна, довготривала та дієва гарантія безпеки, краща за деякі з пропозицій, які я наразі бачу, — заявила Мелоні.

Запропонована ініціатива передбачає дію механізму колективної оборони НАТО “також на захист України… навіть на території поза межами Альянсу, незалежно від її членства”.

Мелоні також виключила можливість направлення італійських військ для забезпечення дотримання потенційної мирної угоди в Україні. Вона пояснила, що розміщення європейських військ, зокрема французьких або британських, “є надзвичайно складним рішенням”, і акцентувала свою “глибоку скептичність” щодо такої ініціативи.

Додамо, днями Мелоні заявила, Україна має бути впевнена, що вторгнення більше не повториться. За її словами, таких гарантій безпеки можна реалізувати лише у контексті НАТО. Вона заявила, що неможливо мати справедливий, тривалий мир в Україні, якщо Київ не отримає гарантії, що він не зазнає нового вторгнення з боку Росії.

Потрібні зусилля, щоб закласти основи для справедливого і тривалого миру в Україні, який настане лише в тому випадку, якщо Києву нададуть адекватні гарантії безпеки, щоб це не повторилося, і європейські країни, які відчувають загрозу, зможуть почуватися в безпеці, — наголосила глава італійського уряду після зустрічі з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном у Римі.

Вона додала, що ці гарантії безпеки повинні бути “реалізовані в контексті Атлантичного альянсу”, оскільки вважає, що це найкраща основа для гарантування миру, “який не є ані крихким, ані тимчасовим, щоб більше не було ризику того, що Європа може знову впасти у драму війни”.

Інші рішення, як я вже сказала, здаються мені складнішими і, відверто кажучи, менш ефективними, — резюмувала Мелоні.

Раніше Генеральний секретар НАТО Марк Рютте під час дискусії в Українському домі на Всесвітньому економічному форумі в Давосі заявив, що союзники НАТО підтверджують готовність до вступу України в Альянс, однак це стане можливим лише після досягнення стійкого миру. Як і міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен, котра наголосила, що “членство в НАТО є єдиною надійною довгостроковою гарантією безпеки, яку Україна може отримати проти майбутньої російської агресії”.

Також Рютте заявив, що не враховуватиме позицію Кремля у питанні можливого вступу України до НАТО. Він наголосив, що альянсу не варто ставати залежними від Москви у цьому питанні.

Згодом, на пресконференції в Давосі, президент Польщі Анджей Дуда заявив, що “має право закликати запросити Україну до НАТО”.

Дуда пояснив, що таке право пов’язане, зокрема, з погрозами проти Польщі з боку РФ. Він додав, що немає більшої гарантії безпеки, ніж членство України в НАТО.

31 січня Україна приєдналася до найбільшої у світі організації офіцерів резерву країн НАТО – Confédération Interalliée des Officiers de Réserve (CIOR), отримавши статус асоційованого члена. Рішення про приєднання України було одноголосно схвалене керівниками національних асоціацій офіцерів резерву країн НАТО. На сьогодні серед держав-партнерів Альянсу лише Україна, Швейцарія та Австрія мають статус асоційованих членів CIOR.

17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.

Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.

Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна. Під час зустрічі з Трампом, Стармер підтвердив готовність до направлення миротворчих військ, додавши, що Лондон також розгорне власну авіацію для підтримки мирної угоди.

Тоді як президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.

Зауважимо, нещодавно стало відомо, що Туреччина, котра є країною НАТО, може направити свої війська в Україну, аби гарантувати виконання мирних угод.

Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.

Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.

Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.

Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.

Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.

• Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
• Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
• Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
• Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.