Мінекономіки: Україна потребує ще 4,5 млн працівників для зростання ВВП
Джерело: пресслужба Мінекономіки
Заступниця міністра економіки Тетяна Бережна зауважила, якщо у 2021 році офіційний ринок праці нараховував 11,5 мільйона працівників, то вже у 2023 році ця цифра зменшилася до 9 мільйонів офіційно працевлаштованих.
Один з найважливіших чинників, який суттєво впливає на економіку сьогодні та впливатиме на динаміку її зростання у майбутньому – демографічна ситуація в країні і, зокрема, наявність трудових ресурсів.
Зокрема, через війну виїзд українців за кордон та внутрішню міграцію в державі існує кадровий дефіцит та структурне безробіття.
За попередніми розрахунками, для того, щоб забезпечити щорічне зростання ВПП до 2030 року на 7% нам потрібно 4,5 мільйона працівників додатково, – пояснила Бережна.
Аби розв’язати проблему структурного безробіття, у відомстві запевнили, що держава допомагає людям адаптуватися до змін попиту на ринку праці.
Зокрема, пропонуючи опанувати нові для себе, потрібні на ринку професії за допомоги програм навчання чи курсів із підвищення кваліфікації. Бережна додала, що наразі також завершується робота над проєктом модернізації трудового законодавства. Його ухвалення сприятиме покращенню ситуації на ринку праці.
- На ринку праці України з’явились 42 нові професії, зокрема у сфері ІТ, охорони здоров’я, соціальній та фінансовій сферах.
- В Україні оновили Класифікатор професій у сфері ІТ – відтак змінено перелік застарілих ІТ-професій.
- Для того, щоб реалізувати післявоєнне відновлення, протягом наступних десяти років Україні доведеться додатково залучити 4,5 млн працівників на ринок праці.
- Починаючи з весни 2023 року, на ринку праці України відбувається поступове зростання кількості вакансій.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.