Міноборони у липні прийняло майна на 1,65 млрд за 149 держконтрактами

Джерело: пресслужба Міноборони

У липні 2024 року Міністерство оборони України у межах діючих контрактів прийняло від постачальників товарів у кількості 2,99 млн одиниць речового майна на загальну суму 1,65 млрд грн. Постачання речового майна здійснювалось за 149 державними контрактами про закупівлю.

Водночас відомство не прийняло та повернуло постачальнику для усунення невідповідності товар у кількості понад 204 тис. одиниць за 19 контрактами на суму понад 137 млн грн. Серед них – казармені матраци, зимові штани, літні польові костюми, зимові костюми та сорочки поло.

Міноборони постійно працює над забезпеченням військових якісним спорядженням, яке відповідає сучасним вимогам. Для цього ми збільшуємо частку українських виробників у наших контрактах: це дозволяє не тільки скоротити терміни постачання, але й підтримувати національну економіку. Прозорість і ефективність у використанні бюджетних коштів — ключові принципи нашої роботи, — повідомив заступник міністра оборони Юрій Джигир.

Також зауважується, що з початку 2024 року Центральне управління контролю якості Міноборони прийняло 14,63 млн одиниць речового майна на суму 11,2 млрд грн. Тоді як повернуло відомство постачальникам для усунення недоліків 1,6 млн одиниць товарів вартістю 1,1 млрд грн.

Нещодавно ми поінформували, що Міністерство оборони кодифікувало та допустило до експлуатації у військах бронеавтомобіль “Джура”, призначений для виконання різних тактичних завдань.

Нагадаємо, Міністерство оборони України уклало два нові контракти з українськими підприємствами оборонно-промислового комплексу на загальну суму майже 5 мільярдів гривень. Відповідне підписання угод відбулося під час робочої поїздки президента Володимира Зеленського та міністра оборони Рустема Умєрова.

Раніше ми повідомляли, що в Україні стартувало серійне виробництво роботів Ratel Н, які здатні транспортувати одночасно двох поранених з поля бою.

Окрім того, стало відомо, що в Україні активно створюють і використовують новітню зброю. Завдяки прагненню перехитрити ворога і великим інвестиціям, Україна стає центром для розробки автономних дронів та іншого озброєння.

Також українська військова промисловість запустила серійне виробництво безпілотників-камікадзе, які можуть вражати цілі на відстані понад 1000 кілометрів.

З 03:00 27 жовтня за київським часом Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках, що на Херсонщині.

Угорщина, Чехія та Словаччина вимагають звільнити їх від участі у фінансовому забезпеченні нового кредиту Україні. На цю вимогу різко зреагували німецькі дипломати, зокрема через те, що ці країни водночас наполягають на значному фінансуванні з бюджету Євросоюзу.

26 жовтня президент Володимир Зеленський підписав закони про продовження дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації.

Вже десять європейських країн приєдналися до французької ініціативи щодо ядерного стримування Росії на тлі сумнівів щодо надійності американських гарантій безпеки. План президента Емманюеля Макрона передбачає розміщення французьких винищувачів Rafale, здатних нести ядерну зброю, у різних європейських країнах, а також обмін розвідданими та створення спільної інфраструктури раннього попередження.

26 жовтня міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні заявив, що новий пакет військової допомоги Україні вже готовий до передачі, відповідаючи на пропозицію міністра транспорту Маттео Сальвіні стосовно скасування економічної та військової підтримки Києва.