Міноборони України оплатило «Львівському арсеналу» постачання мін на 1,4 млрд грн, проте ЗСУ так і не отримало жодної

Джерело: “Українська правда”

11 листопада Міністерство оборони України уклало договір із фірмою “Львівський арсенал” на постачання великої партії мінометних пострілів 120 мм і 82 мм на суму 1 мільярд 400 мільйонів гривень. Проте жодної міни за сплачений наперед контрактом Міноборони й досі не отримало.

Відомо, що через декілька днів після підписання договору міністр оборони України Олексій Резніков дав дозвіл на здійснення передоплати за контрактом, яка становить майже 100% від суми угоди.

За даними “Української правди” від джерел у силових колах, відомо, що “Львівський арсенал” має експортну ліцензію в одній із країн Європейського Союзу, тому компанію внесено Кабміном в офіційний перелік спецімпортерів зброї. 

У грудні 2022 року мало розпочатись постачання мін, а до кінця лютого 2023-го року – завершитись. Однак жодної зброї так і не надійшло.

Пізніше з’ясувалось, що “Львівський арсенал” мав експортну ліцензію від компанії з однієї країни ЄС, але у цій країні самих мін не було. 

Вони знаходились на складах у третій країні. Проте, до того, як Міноборони сплатило передоплату за договором, ні “Львівський арсенал”, ні його контрагент не отримали експортних ліцензій у цієї третьої країни.

Відомо, що “Львівський арсенал” вивів своєму постачальнику понад 400 мільйонів гривень, але мін не отримав.

Міністерство оборони одразу після прострочення перших постачань почало надсилати фірмі листи, вимагаючи сплатити штраф. У березні Міністерство оборони подало позов до Господарського суду Києва з метою стягнення передоплати і пені з “Львівського арсеналу” на суму 1,53 мільярда гривень.

Під час підготовки до розгляду справи у травні Міноборони звернулось до суду з проханням про арешт рахунків та активів компанії. Проте, 23 травня суд відмовив у цьому, оскільки Міністерство оборони не представило конкретних доказів щодо необхідності такого арешту.

За повідомленнями УП, пізніше представники Міністерства оборони все ж змогли домогтись арешту грошей на рахунках “Львівського арсеналу”, але це рішення поки що не опубліковане у судовому реєстрі. Згідно із зазначеними даними, фірма перерахувала лише частину грошей своєму європейському контрагентові, а майже мільярд гривень заблоковано на рахунках і може бути використаний, щоб уникнути остаточних втрат.

17 листопада російська влада скликала екстрене засідання після часткового обвалення Кримського мосту внаслідок атаки ЗСУ. Комісію з ліквідації наслідків очолив віцепрем’єр РФ Марат Хуснуллін.

Зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна, запланована на четвер у китайському Шеньчжені, навряд чи завершиться суттєвими домовленостями. Позиції та очікування трьох лідерів надто різняться, аби розраховувати на значний прорив. Для Кремля головним результатом може стати сама зустріч і спільна фотографія президентів США, Китаю та Росії, яка дозволить Москві провести паралелі з Ялтинською конференцією 1945 року.

Головна дипломатка Європейського Союзу Кая Каллас намагається домогтися повернутися до переговорів щодо припинення російсько-української війни після того, як її не включили до команди, котра представляє Європу в перемовинах.

Внаслідок російського удару по Комишувасі Запорізької області загинули 72 людини. Пошукову операцію на місці ворожої атаки завершили. Доля ще чотирьох людей залишається невідомою.

Російські атаки на енергетичну інфраструктуру спричинили масштабні знеструмлення на сході України. Найскладніша ситуація нині у Дніпрі, Харкові, Полтаві та Запоріжжі, де через значні пошкодження енергетичних об’єктів суттєво обмежене електропостачання.