Міжнародні партнери скерують €42 млн на відновлення арки ЧАЕС
Джерело: Світлана Гринчук/Facebook
Міжнародні партнери оголосили про виділення 42,5 млн євро на відновлення нового конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС, пошкодженого російськими військами.
Про свої внески оголосили:
- Франція – 10,6 млн євро;
- Великобританія – 6,9 млн євро;
- Єврокомісія – 25 млн євро.
Міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук поінформувала, що про додаткові донорські внески партнери повідомили 25 червня у штаб-квартирі ЄБРР у Лондоні, де відбулося засідання Асамблеї вкладників Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля.
У межах засідання сторони обговорили плани стосовно тимчасового ремонту НБК та подальших робіт для повного відновлення функціональності Арки.
За словами міністерки, Асамблея відзначила прогрес української сторони в обстеженні будівельних конструкцій та виконанні підготовчих робіт.
Наші партнери також розуміють, що витрати на відновлення можуть перевищувати обсяг існуючих ресурсів Рахунку, тож додаткова донорська підтримка вкрай важлива, як і експертиза та залучення відповідних міжнародних профільних організацій, – додала глава відомства.
У березні цього року з адміністративного бюджету Рахунку міжнародного співробітництва для Чорнобиля вже спрямували 400 тисяч євро для дослідження пошкодження Арки НБК.
Також в межах Грантової угоди №5 передбачено виділення 5 млн євро на аналіз пошкоджень НБК, розробку і реалізацію низки заходів з тимчасового ремонту Арки.
Раніше у Мінфіні підрахували, що на повне відновлення Нового безпечного конфайнменту над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС після російського удару може знадобитися понад 100 мільйонів євро.
Раніше The Guardian інформував, що витрати на відновлення захисного саркофага над Чорнобильською АЕС можуть сягнути десятків мільйонів доларів. Імовірно, кошти надаватимуть західні союзники України.
Удар “шахедом” в середині лютого не призвів до негайної радіологічної небезпеки, але сильно пошкодив захисний саркофаг, встановлення якого вартувало 1,5 млрд євро. Саркофаг завершили будувати у 2017 році, його мета – захист зруйнованого реактора.
За попередніми оцінками, відновлення вартуватиме понад 25 млн євро, закладених у міжнародному резервному фонді. Фінансування, ймовірно, “ляже” на уряди західних країн.
Імовірно, на повне відновлення пошкодженого саркофага знадобляться місяці, якщо не роки.
Сергій Боков, головний черговий інженер, розповів, що удар по саркофагу стався 14 лютого близько 2:00. Датчики показали щось схоже на землетрус магнітудою 6-7 балів.
БпЛА, який летів на низькій висоті і радар не міг його виявити, пробив дірку розміром 15 квадратних метрів на даху. Через удар також виникла пожежа, яку гасили два тижні.
Тепер через пошкоджений саркофаг радіоактивний пил може вийти назовні, а дощова вода потрапити всередину. Щобільше, тепер укриття вразливе до корозії. У саркофазі також довелось пробурити дві невеликі скважини для гасіння пожежі.
Ерік Шміман, американський інженер, який працював над проєктуванням та будівництвом саркофага 15 років вважає, що ремонт пошкодження обов’язковий.
Вважалось, що саркофаг захищатиме від радіації 100 років, протягом яких будуть виводити ядерні відходи. Але тепер, без ремонту, така можливість під питанням. Шміман додав, що саркофаг так і не вдалось перефарбувати, щоб запобігти корозії.
Під саркофагом перебуває високорадіоактивна лавоподібна маса з суміші 200 тонн урану та 5000 тонн піску, свинцю та борної кислоти, які скидали на місце вибуху енергоблока після аварії.
- Уряд України ухвалив рішення про виділення понад 1,5 млрд грн на підтримку в безпечному стані укриття Чорнобильської АЕС. Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
- У ніч на 14 лютого Росія безпілотником атакувала Чорнобильську атомну електростанцію.
- З початку повномасштабної війни в Україні виникла проблема з “поселенням” людей у Чорнобильській зоні відчуження для отримання щомісячних виплат від держави. Це коштувало бюджету 15 мільярдів гривень на рік.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.
Російська компанія “Лукойл” оголосила форс-мажор на своєму нафтовому родовищі в Іраку “West Qurna-2”, що стало став найбільшим наслідком санкцій, запроваджених минулого місяця проти у межах ініціативи президента США Дональда Трампа щодо припинення війни РФ проти України.