МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC
Джерело: The Independent
Згідно зі звітом міжнародної юридичної компанії з прав людини Global Rights Compliance, Росія активно готувалася викрасти запаси зерна та заморити українське населення за кілька місяців до того, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення.
Коли російські танки таки перетнули кордон 24 лютого 2022 року, вони навмисно спершу націлилися на райони, багаті зерном та на інфраструктуру з виробництва харчових продуктів.
У GRC виявили, що російський оборонний підрядник почав закупівлю вантажівок для перевезення зерна, а також трьох нових 170-метрових балкерів ще в грудні 2021 року, що свідчить про завчасне планування розкрадання українських продовольчих ресурсів “у безпрецедентних масштабах”.
Росія почала контролювати українські ферми менш ніж за тиждень після свого вторгнення, і на піку експортувала 12 000 тонн зерна на день з усіх тимчасово окупованих територій.
Докази “високо скоординованого рівня попереднього планування” будуть надані Міжнародному кримінальному суду, і GRC сподівається, що це призведе до першого міжнародного судового переслідування Путіна за воєнний злочин “використання голоду як інструменту війни”.
“Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
Росія не лише застосувала багатосторонній підхід, беручи в облогу цивільне населення, знищуючи критично важливу інфраструктуру, але й заздалегідь спланувала захоплення та розкрадання української сільськогосподарської продукції. Москва спровокувала глобальну продовольчу кризу й атакувала сільськогосподарський сектор України, використавши це як інструмент війни, — зазначила Мердок.
Ринкова вартість зерна, викраденого в Україні, оцінюється в 1 мільярд доларів на рік. Численні приватні українські зернові компанії були примусово включені до російського держоператора.
Окрім впливу на українських громадян, вторгнення Росії вплинуло на мільйони осіб у всьому світі через посилення глобальної продовольчої безпеки. Зауважується, що до війни Україна була найбільшим у світі виробником пшениці.
Юсуф Сайєд Хан, старший юрист GRC, назвав “використання як зброї” Росією зернової промисловості України “безпрецедентним у сучасній історії”.
Раніше стало відомо, що юристи-правозахисники спільно з Офісом генпрокурора України працюють над досьє воєнних злочинів для Міжнародного кримінального суду з обвинуваченнями Росії в навмисному спричиненні голоду.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН стосовно продовольчої безпеки, наголосив, що кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: “досить”.
- У Міністерстві закордонних та європейських справ Франції “рішуче засудили” хвилю російських обстрілів української портової інфраструктури, заявивши, що РФ свідомо призводить до світової продовольчої кризи.
Працівники Державного бюро розслідувань викрили в одному з районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Одеської області схему незаконного примусу чоловіків до мобілізації. За даними слідства, до неї були причетні шестеро посадовців РТЦК та троє представників місцевої громадської організації.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.