МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC
Джерело: The Independent
Згідно зі звітом міжнародної юридичної компанії з прав людини Global Rights Compliance, Росія активно готувалася викрасти запаси зерна та заморити українське населення за кілька місяців до того, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення.
Коли російські танки таки перетнули кордон 24 лютого 2022 року, вони навмисно спершу націлилися на райони, багаті зерном та на інфраструктуру з виробництва харчових продуктів.
У GRC виявили, що російський оборонний підрядник почав закупівлю вантажівок для перевезення зерна, а також трьох нових 170-метрових балкерів ще в грудні 2021 року, що свідчить про завчасне планування розкрадання українських продовольчих ресурсів “у безпрецедентних масштабах”.
Росія почала контролювати українські ферми менш ніж за тиждень після свого вторгнення, і на піку експортувала 12 000 тонн зерна на день з усіх тимчасово окупованих територій.
Докази “високо скоординованого рівня попереднього планування” будуть надані Міжнародному кримінальному суду, і GRC сподівається, що це призведе до першого міжнародного судового переслідування Путіна за воєнний злочин “використання голоду як інструменту війни”.
“Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
Росія не лише застосувала багатосторонній підхід, беручи в облогу цивільне населення, знищуючи критично важливу інфраструктуру, але й заздалегідь спланувала захоплення та розкрадання української сільськогосподарської продукції. Москва спровокувала глобальну продовольчу кризу й атакувала сільськогосподарський сектор України, використавши це як інструмент війни, — зазначила Мердок.
Ринкова вартість зерна, викраденого в Україні, оцінюється в 1 мільярд доларів на рік. Численні приватні українські зернові компанії були примусово включені до російського держоператора.
Окрім впливу на українських громадян, вторгнення Росії вплинуло на мільйони осіб у всьому світі через посилення глобальної продовольчої безпеки. Зауважується, що до війни Україна була найбільшим у світі виробником пшениці.
Юсуф Сайєд Хан, старший юрист GRC, назвав “використання як зброї” Росією зернової промисловості України “безпрецедентним у сучасній історії”.
Раніше стало відомо, що юристи-правозахисники спільно з Офісом генпрокурора України працюють над досьє воєнних злочинів для Міжнародного кримінального суду з обвинуваченнями Росії в навмисному спричиненні голоду.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН стосовно продовольчої безпеки, наголосив, що кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: “досить”.
- У Міністерстві закордонних та європейських справ Франції “рішуче засудили” хвилю російських обстрілів української портової інфраструктури, заявивши, що РФ свідомо призводить до світової продовольчої кризи.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.