МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC
Джерело: The Independent
Згідно зі звітом міжнародної юридичної компанії з прав людини Global Rights Compliance, Росія активно готувалася викрасти запаси зерна та заморити українське населення за кілька місяців до того, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення.
Коли російські танки таки перетнули кордон 24 лютого 2022 року, вони навмисно спершу націлилися на райони, багаті зерном та на інфраструктуру з виробництва харчових продуктів.
У GRC виявили, що російський оборонний підрядник почав закупівлю вантажівок для перевезення зерна, а також трьох нових 170-метрових балкерів ще в грудні 2021 року, що свідчить про завчасне планування розкрадання українських продовольчих ресурсів “у безпрецедентних масштабах”.
Росія почала контролювати українські ферми менш ніж за тиждень після свого вторгнення, і на піку експортувала 12 000 тонн зерна на день з усіх тимчасово окупованих територій.
Докази “високо скоординованого рівня попереднього планування” будуть надані Міжнародному кримінальному суду, і GRC сподівається, що це призведе до першого міжнародного судового переслідування Путіна за воєнний злочин “використання голоду як інструменту війни”.
“Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
Росія не лише застосувала багатосторонній підхід, беручи в облогу цивільне населення, знищуючи критично важливу інфраструктуру, але й заздалегідь спланувала захоплення та розкрадання української сільськогосподарської продукції. Москва спровокувала глобальну продовольчу кризу й атакувала сільськогосподарський сектор України, використавши це як інструмент війни, — зазначила Мердок.
Ринкова вартість зерна, викраденого в Україні, оцінюється в 1 мільярд доларів на рік. Численні приватні українські зернові компанії були примусово включені до російського держоператора.
Окрім впливу на українських громадян, вторгнення Росії вплинуло на мільйони осіб у всьому світі через посилення глобальної продовольчої безпеки. Зауважується, що до війни Україна була найбільшим у світі виробником пшениці.
Юсуф Сайєд Хан, старший юрист GRC, назвав “використання як зброї” Росією зернової промисловості України “безпрецедентним у сучасній історії”.
Раніше стало відомо, що юристи-правозахисники спільно з Офісом генпрокурора України працюють над досьє воєнних злочинів для Міжнародного кримінального суду з обвинуваченнями Росії в навмисному спричиненні голоду.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН стосовно продовольчої безпеки, наголосив, що кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: “досить”.
- У Міністерстві закордонних та європейських справ Франції “рішуче засудили” хвилю російських обстрілів української портової інфраструктури, заявивши, що РФ свідомо призводить до світової продовольчої кризи.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.