МКС «дуже ймовірно» може видати ще один ордер на арешт Путіна – GRC
Джерело: The Independent
Згідно зі звітом міжнародної юридичної компанії з прав людини Global Rights Compliance, Росія активно готувалася викрасти запаси зерна та заморити українське населення за кілька місяців до того, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення.
Коли російські танки таки перетнули кордон 24 лютого 2022 року, вони навмисно спершу націлилися на райони, багаті зерном та на інфраструктуру з виробництва харчових продуктів.
У GRC виявили, що російський оборонний підрядник почав закупівлю вантажівок для перевезення зерна, а також трьох нових 170-метрових балкерів ще в грудні 2021 року, що свідчить про завчасне планування розкрадання українських продовольчих ресурсів “у безпрецедентних масштабах”.
Росія почала контролювати українські ферми менш ніж за тиждень після свого вторгнення, і на піку експортувала 12 000 тонн зерна на день з усіх тимчасово окупованих територій.
Докази “високо скоординованого рівня попереднього планування” будуть надані Міжнародному кримінальному суду, і GRC сподівається, що це призведе до першого міжнародного судового переслідування Путіна за воєнний злочин “використання голоду як інструменту війни”.
“Дуже ймовірно”, що Росію визнають винною, зазначила Катріона Мердок, партнерка Global Rights Compliance, і тоді МКС видасть ще один ордер на арешт Путіна, разом із тим, який був виданий у березні цього року за незаконну депортацію дітей.
Росія не лише застосувала багатосторонній підхід, беручи в облогу цивільне населення, знищуючи критично важливу інфраструктуру, але й заздалегідь спланувала захоплення та розкрадання української сільськогосподарської продукції. Москва спровокувала глобальну продовольчу кризу й атакувала сільськогосподарський сектор України, використавши це як інструмент війни, — зазначила Мердок.
Ринкова вартість зерна, викраденого в Україні, оцінюється в 1 мільярд доларів на рік. Численні приватні українські зернові компанії були примусово включені до російського держоператора.
Окрім впливу на українських громадян, вторгнення Росії вплинуло на мільйони осіб у всьому світі через посилення глобальної продовольчої безпеки. Зауважується, що до війни Україна була найбільшим у світі виробником пшениці.
Юсуф Сайєд Хан, старший юрист GRC, назвав “використання як зброї” Росією зернової промисловості України “безпрецедентним у сучасній історії”.
Раніше стало відомо, що юристи-правозахисники спільно з Офісом генпрокурора України працюють над досьє воєнних злочинів для Міжнародного кримінального суду з обвинуваченнями Росії в навмисному спричиненні голоду.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН стосовно продовольчої безпеки, наголосив, що кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: “досить”.
- У Міністерстві закордонних та європейських справ Франції “рішуче засудили” хвилю російських обстрілів української портової інфраструктури, заявивши, що РФ свідомо призводить до світової продовольчої кризи.
Лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко 8 січня передав Дніпру партію енергообладнання – генератори, зарядні станції, а також буржуйки для обігріву людей. Нині місто потерпає після ворожих обстрілів по критичній інфраструктурі.
Федеральне відомство з охорони конституції Німеччини (BfV) поінформувало про посилення спроб Росії роздобути у Німеччині технології, придатні для військового застосування.
У зв’язку з суттєвим зниженням температури повітря Кабмін доручив відповідальним відомствам опрацювати питання стосовно переходу на дистанційне навчання та роботу. Рішення ухвалюватимуться з урахуванням висновків комісій ТЕБ та НС і реальної ситуації у регіонах.
8 січня відбулося друге засідання робочої групи з підготовки виборів у воєнний або повоєнний період, повідомила голова правління громадянської мережі “Опора” Ольга Айвазовська.
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський повідомив, що ситуація на Покровському напрямку залишається найскладнішою на фронті. За його словами, там щоденно відбувається близько пів сотні бойових зіткнень.