Монголії доведеться пояснити, чому вона проігнорувала ордер МКС – Карім Хан
Джерело: Карім Хан в інтерв’ю BBC
Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан повідомив про перспективи президента РФ Володимира Путіна постати перед судом.
Хан розповів, що після повномасштабного вторгнення, побував на місці подій, і коли почув історії, свідчення, побачив руйнування, та застосувати всю суворість закону було нескладно.
Також прокурор зауважив, що Монголії доведеться пояснити, чому країна проігнорувала ордер МКС.
Переговорний процес нині ведеться. Судді можуть дати свої рекомендації на випадок, якщо виявлять відсутність співпраці, але я не хочу нічого передбачати, тому що нині це питання вирішується між суддями та урядом Монголії, – зазначив він.
Водночас, відповідаючи на запитання про те, чи вірить, що глава РФ Володимир Путін перебуватиме на лаві підсудних у Гаазі, Хан запевнив, що так.
Люди сміялися, коли трибунал стосовно колишньої Югославії домагався ордерів на арешт Караджича і Младича, не кажучи вже про Мілошевича, коли Спеціальний суд щодо Сьєрра-Леоне видавав ордер на арешт колишнього президента Чарльза Тейлора, але, як показала історія, ці люди, що володіли в минулому великою владою в своїй країні та регіоні, у підсумку опинилися на лаві підсудних. Є приклади, які показують, що якщо хтось робить, що заманеться, користуючись владою, не обмеженою вищою відповідальністю, його простір для маневру звужується, – пояснив прокурор.
Раніше речник МЗС Георгій Тихий наголосив, що Монголія завдала удару по МКС та системі міжнародного кримінального права. За його словами, невиконання урядом Монголії обов’язкового ордера МКС на арешт Путіна є важким ударом по Міжнародному кримінальному суду та міжнародній системі кримінального права.
Зауважимо, 2 вересня Кремль повідомив, що президент РФ Володимир Путін прибув з державним візитом до Монголії, у межах зусиль стосовно реалізації запланованого нового газопроводу, що з’єднає Росію та Китай.
У МКС нещодавно наголосили, що монгольська влада відповідно до своїх зобов’язань має заарештувати російського президента РФ Володимира Путіна під час його візиту до країни.
Прессекретар МКС Фаді ель-Абдалла сказав, що суд покладається на держави-учасниці, включаючи Монголію, у “виконанні своїх рішень”. За його словами, у Монголії, як й інших членів МКС, є “зобов’язання співпрацювати із судом”. Це стосується й ордерів на арешт, зокрема щодо Путіна.
Поїздка, запланована на вівторок, стане першим візитом Путіна до країни, котра підписала Римський статут МКС, відколи суд виніс ухвалу про його арешт у березні 2023 року.
Раніше влада України закликала Монголію заарештувати Путіна під час його візиту та передати Міжнародному кримінальному суду в Гаазі. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що у Кремлі не переймаються візитом, а всі його деталі “ретельно підготували”.
У березні минулого року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордер на арешт Путіна, звинувативши його у воєнному злочині – незаконній депортації сотень дітей з України. У Кремлі звинувачення відкинули, назвавши їх політично мотивованими. Ордер зобов’язує 124 країни, серед яких є й Монголія, заарештувати Путіна та передати його до Гааги для суду, якщо він ступить на їх територію.
У Міністерстві закордонних справ висловили сподівання на те, що влада Монголії усвідомлює, що російський президент – воєнний злочинець і додали, що викрадення українських дітей є лише одним із численних злочинів, за які Путін і решта військово-політичного керівництва РФ мають постати перед правосуддям.
- Близько 30 європейських країн, а також Австралія і Канада звернулися до Міжнародного суду ООН в Гаазі з проханням ухвалити рішення, що Суд має юрисдикцію для розгляду по суті позову України проти Росії, в якому Україна обвинувачує РФ у зловживанні Конвенцією про запобігання злочину геноциду з метою створення приводу для повномасштабного вторгнення, яке відбулося 24 лютого 2022 року.
- Понад 75 країн “зобов’яжуться вжити заходів для припинення використання їжі як зброї війни та голодування цивільного населення як тактики ведення війни”, підтримавши складене комюніке Організації Об’єднаних Націй.
- Держсекретар США Ентоні Блінкен, виступаючи на засіданні Ради Безпеки ООН стосовно продовольчої безпеки, наголосив, що кожен член Організації Об’єднаних Націй має сказати Москві: “досить”.
- У Міністерстві закордонних та європейських справ Франції “рішуче засудили” хвилю російських обстрілів української портової інфраструктури, заявивши, що РФ свідомо призводить до світової продовольчої кризи.
- Згідно зі звітом міжнародної юридичної компанії з прав людини Global Rights Compliance, Росія активно готувалася викрасти запаси зерна та заморити українське населення за кілька місяців до того, як Володимир Путін наказав здійснити повномасштабне вторгнення. Докази “високо скоординованого рівня попереднього планування” будуть надані Міжнародному кримінальному суду, і GRC сподівається, що це призведе до першого міжнародного судового переслідування Путіна за воєнний злочин “використання голоду як інструменту війни”.
Державний департамент США висловив стурбованість розширенням воєнної співпраці між Північною Кореєю та Росією, повідомив речник Держдепартаменту США Метью Міллер.
16 вересня Генсекретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що вітає переговори про використання Україною ракет великої дальності для ударів по території Росії, однак, зауважив, що будь-яке рішення з цього питання повинні приймати окремі союзники.
Обороняючи Україну на фронті загинув 59-річний офіцер Сил спеціальних операцій, старший лейтенант ЗСУ, партієць “Євросолідарності” Андрій Гринюк.
Окрім регулярних обстрілів та загострення ситуації на лінії фронту, в Україні нині вирує економічна війна. Росія продовжує вивозити крадене зерно з окупованих територій, поповнюючи власну казну.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативні ситуацію на фронті станом на 22:00 16 вересня. Загалом, від початку цієї доби відбулося 153 бойових зіткнення.