МЗС України викликало посла Киргизстану через використання юрисдикції країни для обходу санкцій проти РФ
Джерело: МЗС України.
Сьогодні, 20 липня, Міністерство закордонних справ України викликало посла Киргизької Республіки в Україні Ідріса Кадиркулова з метою отримання пояснень щодо інформації про використання юрисдикції Киргизстану для обходу санкцій проти Росії.
Йдеться зокрема про постачання продукції подвійного призначення та високотехнологічних компонентів і виробів, які можуть використовуватися для виготовлення зброї.
Увагу дипломата привернуто до того, що Киргизька Республіка як член світового співтовариства має відповідально ставитися до дотримання міжнародної санкційної політики проти Росії.
Окремо підкреслено, що реекспорт з території Киргизстану до РФ товарів, які можуть використовуватися для оснащення військової техніки, буде розцінюватися українською стороною як недружні дії, спрямовані на підтримку загарбницької війни Росії проти України.
Зазначимо, що Сполучені Штати Америки готуються запровадити обмеження проти Киргизстану за допомогу Росії в ухиленні від санкцій Заходу.
Обмежувальні заходи можуть запровадити у липні. Про що саме мовиться, не уточнюється, одначе, раніше застосовувалися санкції та включення компаній до чорного списку.
Після російського збройного вторгнення в Україну і санкцій, що послідували за ним, товарообіг між Росією і країнами Центральної Азії аномально зріс. Так, дані показують, що загальний обсяг експорту Киргизстану до Росії стрімко зріс у 2022 році, підвищившись на 250% проти показника попереднього року, до повномасштабного вторгнення в Україну.
Джерела пояснюють, що через Киргизстан до Росії постачається заборонена продукція, зокрема безпілотники з Китаю.
Торгові документи також свідчать про високий рівень координації з закупівельними зусиллями Москви. Записи з початку цього року показують, що киргизькі компанії купували чутливу електроніку – включаючи спеціалізовані напівпровідники та підсилювачі напруги на сотні тисяч доларів – у китайських і південнокорейських компаній у лютому та березні. Згідно з документами, з Киргизстану до Росії за той самий період було експортовано майже однакову кількість таких же типів електроніки.
Своєю чергою, у посольстві Киргизстану в США запевнили, що Бішкек суворо відданий боротьбі з незаконною торгівлею. Тоді як сплеск товарообігу з Росією пов’язали з “удосконаленням системи відстеження товарів, що перетинають кордони”. Одначе, визнали, що РФ – один з основних торгових партнерів Киргизстану.
- Раніше у WP повідомляли, що, попри низку Західних санкцій, РФ продовжує шукати способи та партнерів, які допомагатимуть їй обходити заборони на китайські БпЛА та німецьку електроніку.
- Японія планує значно посилити експортний контроль легкових автомобілів, зокрема й вживаних, у межах додаткових санкцій проти Росії.
- Рада Європейського Союзу продовжила на шість місяців, до 31 січня 2024 року, обмежувальні заходи, спрямовані на окремі сектори економіки РФ.
Протягом минулої доби відбулося 82 бойових зіткнення. Загалом ворог завдав 1 ракетний та 71 авіаційний удар, здійснив 80 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах. Внаслідок російських терористичних атак, на жаль, є поранені серед цивільного населення. Руйнувань та пошкоджень зазнали приватні житлові будинки та інша цивільна інфраструктура.
30 листопада президент Володимир Зеленський провів у Запоріжжі дві наради. Оперативну – з військовими, з генералами Олександром Тарнавським, Едуардом Москальовим, Сергієм Літвиновим та всіма, хто відповідає за оборону на напрямку. Друга нарада стосувалася будівництва фортифікаційних споруд.
За даними Пентагону, Україні доведеться зачекати до наступного року, перш ніж вона отримає свою першу велику партію малогабаритних високоточних боєприпасів GLSDB, які США адаптували для завдання ударів на відстані майже 160 км.
В РФ, на полігоні Кузьмінський у Ростовській області 12 морських піхотинців підірвали себе під час випадкового вибуху гранати від ручного протитанкового гранатомета.
29 листопада прокурори САП та детективи НАБУ викрили чотирьох суддів Київського апеляційного суду на одержанні неправомірної вигоди у розмірі 35 тисяч доларів за ухвалення рішення про скасування арешту майна.