На Херсонщині навчальний рік у 2023-2024 роках пройде онлайн

Заступник начальника Херсонської ОВА Ярослав Шанько заявив, що цей навчальний рік на Херсонщині проходитиме онлайн.

У такому форматі навчатимуться майже 69 тисяч учнів у 190 закладах освіти.

“На жаль, поки відкрити двері шкіл для учнів немає можливості. На заваді постійні обстріли російських терористів”, – зазначив Шанько.

Він додав, що вже понад 6,5 тисяч ноутбуків і планшетів отримали вчителі й діти від благодійників “для ефективного і комфортного проходження дистанційки”.

Цього навчального року також організовано освітні процеси для учнів, які проживають у тимчасово окупованих містах і громадах Херсонщини. Таких майже 15 тисяч і вони здобудуть українську освіту онлайн.

Верховна Рада України в першому читанні ухвалила законопроєкт № 9591 щодо визнання результатів навчання осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь закликав Міністерство освіти і науки України посилити контроль за дотриманням мовного законодавства в закладах фахової передвищої та вищої освіти.
Напередодні нового навчального року Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ) спільно з Міністерством освіти і науки України розробляють практикум з мінної безпеки для школярів.

12 серпня у селищі Золочів Богодухівського району російський безпілотник атакував будівлю навчального закладу.

12 серпня голова Запорозької ОВА Іван Федоров повідомив, що обласний центр нині ліквідовує наслідки однієї з наймасованіших атак за минулі роки. Унаслідок російського удару загинули семеро осіб, ще 24 мешканці міста зазнали поранень.

Росія почала імпортувати бензин з Індії, оскільки удари України по НПЗ викликають гострий дефіцит на внутрішньому ринку. Це перший випадок, коли Москва імпортувала пальне з південноазійської країни.

Проблеми з пальним у Росії знову загострилися після нових ударів Збройних сил України по нафтопереробних заводах. Обмеження на продаж бензину на автозаправних станціях поширилися щонайменше на 16 російських регіонів.

У Києві найнижчий рівень забезпеченості укриттями зафіксували у Деснянському районі — захисні споруди там можуть розмістити лише 39% мешканців. В інших районах столиці показник становить від 70% до понад 100%.