На Івано-Франківщині військовому нарощують 17 см кістки, аби зберегти ногу після осколкового поранення
Джерело: МОЗ України.
Українському військовому нарощують 17 сантиметрів кістки для того, щоб зберегти ногу після того, як він отримав осколкове поранення під час боїв на Донеччині.
Військовослужбовець Андрій, родом з Умані, вже більше ніж рік проходить лікування в одній з лікарень Івано-Франківської області.
Після важкого осколкового поранення в його лівій нозі забракло 17 см кістки. Ногу мали ампутувати, однак чоловік міг рухати пальцями і стопою, тож лікарі вирішили використати шанс і зберегти кінцівку.
Захисник разом із товаришами воював на Донеччині, де й отримав важке поранення. Спочатку був евакуйований до Бахмута, а згодом – до Краматорська, де його прооперували.
Зображення: МОЗ
Після цього Андрія направили до Івано-Франківщини на лікування. Тут лікарі вирішили зробити все можливе, аби зберегти ногу, тож захисника очікував тривалий процес лікування.
Так Андрію встановили спеціальний апарат, яким витягують кістку з двох боків, щодня його підкручують по міліметру – натягнули вже до 6 см. Процес нарощення є довготривалим. Щоб кістки “зустрілися” потрібно ще приблизно три місяці.
Зображення: МОЗ
Нога ще не функціональна, але чоловік запевняє, що не падає духом та ще й підбадьорює сусідів по палаті, якщо у когось починаються депресивні настрої.
Він щодня самостійно підкручує апарат по міліметру та ставить відповідні позначки, аби швидше відновитися.
“Головне – шукати позитив, не зациклюватися на поганому. Мене поранило, а могло й вбити. Якщо Бог урятував, значить у нього на мене є плани”, – переконаний військовий.
Лікар-травматолог Андрій Голинський розповідає, що процес відновлення бійця триватиме ще не один місяць.
“Остеогенез буде повноцінний, все завершиться позитивно. Зараз ми подовжуємо кінцівку, нарощуємо кістку, результативність є, а нагноєнь немає. Процес регенерації задовільний, тільки потребує часу. Далі – реабілітація. Хоча контрактур в колінному суглобі немає, рухи ноги мають бути в повному обсязі. Неврологічний статус в Андрія по стопі ми вже не повернемо. Нерв залишився десь на полі бою разом зі шкірним і мʼязовим клаптем. Рухи пальцями обмежені, але є. Тобто рухати він нею буде”, – пояснив лікар.
За час лікування український військовий не лише не перестав боротися за життя, але й навіть встиг одружитися. Його дружина – з Хмельниччини. У неї є син – боєць бригади “Азов” – він зараз у полоні. У Андрія є 9-річний син, який наразі живе з його батьками. Тож сім’я – найбільша мотивація та сила для Андрія.
- Близько 3 949 постраждалих від повномасштабної війни українців евакуйовано на лікування до закордонних клінік.
- Іспанія планує передати українським прикордонникам мобільний шпиталь та броньовані медичні автомобілі, які дозволять евакуйовувати поранених із зони бойових дій.
- Дерматовенерологічна гвардія України запустила вебдодаток “Derm Guard”. У ньому військові та їхні родини можуть отримати безоплатну лікарську допомогу.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.