На Івано-Франківщині військовому нарощують 17 см кістки, аби зберегти ногу після осколкового поранення
Джерело: МОЗ України.
Українському військовому нарощують 17 сантиметрів кістки для того, щоб зберегти ногу після того, як він отримав осколкове поранення під час боїв на Донеччині.
Військовослужбовець Андрій, родом з Умані, вже більше ніж рік проходить лікування в одній з лікарень Івано-Франківської області.
Після важкого осколкового поранення в його лівій нозі забракло 17 см кістки. Ногу мали ампутувати, однак чоловік міг рухати пальцями і стопою, тож лікарі вирішили використати шанс і зберегти кінцівку.
Захисник разом із товаришами воював на Донеччині, де й отримав важке поранення. Спочатку був евакуйований до Бахмута, а згодом – до Краматорська, де його прооперували.
Зображення: МОЗ
Після цього Андрія направили до Івано-Франківщини на лікування. Тут лікарі вирішили зробити все можливе, аби зберегти ногу, тож захисника очікував тривалий процес лікування.
Так Андрію встановили спеціальний апарат, яким витягують кістку з двох боків, щодня його підкручують по міліметру – натягнули вже до 6 см. Процес нарощення є довготривалим. Щоб кістки “зустрілися” потрібно ще приблизно три місяці.
Зображення: МОЗ
Нога ще не функціональна, але чоловік запевняє, що не падає духом та ще й підбадьорює сусідів по палаті, якщо у когось починаються депресивні настрої.
Він щодня самостійно підкручує апарат по міліметру та ставить відповідні позначки, аби швидше відновитися.
“Головне – шукати позитив, не зациклюватися на поганому. Мене поранило, а могло й вбити. Якщо Бог урятував, значить у нього на мене є плани”, – переконаний військовий.
Лікар-травматолог Андрій Голинський розповідає, що процес відновлення бійця триватиме ще не один місяць.
“Остеогенез буде повноцінний, все завершиться позитивно. Зараз ми подовжуємо кінцівку, нарощуємо кістку, результативність є, а нагноєнь немає. Процес регенерації задовільний, тільки потребує часу. Далі – реабілітація. Хоча контрактур в колінному суглобі немає, рухи ноги мають бути в повному обсязі. Неврологічний статус в Андрія по стопі ми вже не повернемо. Нерв залишився десь на полі бою разом зі шкірним і мʼязовим клаптем. Рухи пальцями обмежені, але є. Тобто рухати він нею буде”, – пояснив лікар.
За час лікування український військовий не лише не перестав боротися за життя, але й навіть встиг одружитися. Його дружина – з Хмельниччини. У неї є син – боєць бригади “Азов” – він зараз у полоні. У Андрія є 9-річний син, який наразі живе з його батьками. Тож сім’я – найбільша мотивація та сила для Андрія.
- Близько 3 949 постраждалих від повномасштабної війни українців евакуйовано на лікування до закордонних клінік.
- Іспанія планує передати українським прикордонникам мобільний шпиталь та броньовані медичні автомобілі, які дозволять евакуйовувати поранених із зони бойових дій.
- Дерматовенерологічна гвардія України запустила вебдодаток “Derm Guard”. У ньому військові та їхні родини можуть отримати безоплатну лікарську допомогу.
Правоохоронці викрили ще одного російського агента у лавах ЗСУ. Ним виявився завербований ФСБ мобілізований із Житомирщини, котрий навів повітряну атаку росіян на свій підрозділ БпЛА.
Президент України Володимир Зеленський не зміг стримати сліз під час інтерв’ю британському ведучому Стівену Бартлетту, коли розповідав про зустрічі з батьками українських військових, які загинули на війні. За його словами, деякі родини під час вручення державних нагород просять лише обійняти їх.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс вважає, що укласти мирну угоду між Україною та Росією не вдалося через суттєві розбіжності у позиціях сторін стосовно окремих деталей переговорного процесу.
Після того, як нещодавня суперечка з Дональдом Трампом викликала у багатьох побоювання, що президент США знову схилився на бік Росії, Володимир Зеленський заявив, що його розбіжності з американським лідером не мають особистого характеру. Водночас він попередив, що зближення з Путіним лише посилить господаря Кремля.
Атаки українських безпілотників та західні санкції ускладнюють роботу російського нафтового гіганта “Роснефть”. Компанії стає дедалі складніше підтримувати нинішні обсяги видобутку та водночас розробляти нові родовища.