На найменшій українській АЕС витратять найбільше грошей на захисні споруди
Джерело: Ярослав Железняк
Цього тижня три українські атомні станції уклали угоди на зведення захисних споруд. Попри те, що Хмельницька — це найменша АЕС в Україні (має в експлуатації 2 енергоблоки), витрати на її захист сягнуть 1,7 мільярда гривень. Це найбільша сума серед усіх станцій.
“Все як завжди по “енергоатомовські” без публікації кошторисів”, – написав народний депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.
Завершення будівництва захисних споруд заплановане на 31 березня 2026 року.
Цього тижня уклали подібні контракти на 509 млн грн для Рівненської АЕС (з 4 енергоблоками) та на 600 млн грн для Південноукраїнської АЕС (на 3 енергоблоки).
До слова, Кабмін доручив Енергоатому захистити АЕС ще у квітні.
- Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що Захід має враховувати небезпеку нападу Росії на атомні електростанції в Україні, і якщо це станеться, необхідно негайно втрутитися.
- Президент Володимир Зеленський під час інтерв’ю ABC News повідомив, що Росія використовувала китайські супутники для знімків українських ядерних об’єктів, що створює загрозу можливих ударів по них.
Сили оборони увечері 10 березня здійснили успішні удари ракетами повітряного базування Storm Shadow по брянському заводу мікроелектроніки “Кремній Ел”, котрий є ключовою ланкою у виробництві “високоточного” озброєння для армії РФ.
Сили оборони у ніч на 11 березня здійснили низку ударів по військових об’єктах російських військ на тимчасово окупованих територіях. Зокрема уражено командний пункт мотострілецької бригади, зенітний ракетний комплекс “Бук-М1”, а також склади боєприпасів противника.
В межах системного зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора підрозділи Сил оборони здійснили успішних ударів ракетами повітряного базування Storm Shadow по брянському заводу мікроелектроніки “Кремній Ел”.
До дня народження легендарного азовця, наймолодшого захисника “Азовсталі” та засновника підрозділу “Контакт 12” вийшов спецпроєкт пам’яті Назарія (“Грєнки”) Гринцевича.
До Державної думи Росії внесли законопроєкт, котрий скасовує обов’язкове призупинення рішення призовної комісії про відправлення громадянина на військову службу, якщо він оскаржує це рішення в суді, на час розгляду позову. Раніше в армію призовник не йшов, поки суд розглядав справу. Тепер цю норму пропонують прибрати.