На президентських виборах у Фінляндії переміг прихильник України – Александр Стубб
Джерело: Reuters
11 лютого Александр Стубб із правоцентристської Національної коаліційної партії з невеликим відривом переміг на президентських виборах у Фінляндії, обійшовши члена ліберальної партії Зелених Пекку Гаавісто, котрий визнав свою поразку.
Стубб є проєвропейським політиком і сильним прихильником України, який зайняв жорстку позицію щодо Росії.
За підрахунком 99,7% бюлетенів у другому турі Стубб набрав 51,6% голосів проти 48,4% у Гаавісто.
Новий глава Фінляндії відповідатиме за її безпеку та зовнішню політику, включаючи нещодавно затверджену позицію члена НАТО щодо Росії, з якою країна має довгий кордон.
У телевізійних виступах Стубб назвав свою перемогу “найбільшою честю” свого життя.
Своєю чергою, Гаавісто привітав Стубба як “13-го президента Фінляндії”.
Зауважується, що голосування знаменує собою нову еру у Фінляндії, яка десятиліттями обирала президентів для сприяння дипломатії, зокрема з сусідньою Росією, і вирішила не приєднуватися до військових альянсів, щоб послабити напруженість між Москвою та НАТО.
Одначе, фіни змінили свою думку після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в 2022 році. Країна здійснила швидкий розворот, який призвів до вступу країни в НАТО у квітні 2023 року.
Стубб відіграватиме центральну роль у визначенні політики Фінляндії щодо НАТО, водночас очолюючи загальну зовнішню політику та політику безпеки в тісній співпраці з урядом і виконуючи обов’язки Головнокомандувача Збройними силами.
Політик виступає за глибоку співпрацю з НАТО, наприклад, дозвіл транспортування ядерної зброї територією країни та розміщення частини військ НАТО на постійній основі у Фінляндії.
Раніше Росія пригрозила Фінляндії помстою у відповідь на її членство в НАТО та угоду про співпрацю в оборонній сфері, підписану з США у грудні 2023 року.
Раніше стало відомо, що абсолютна більшість громадян Фінляндії негативно ставляться до Росії та Китаю, водночас симпатизують країнам Заходу та бачать у США головного захисника західних цінностей.
- Уряд Фінляндії вирішив продовжити закриття кордону з Росією ще на два місяці. Відповідно, прикордонні пункти залишаться недоступними щонайменше до 14 квітня.
- З 1 жовтня 2023 року Фінляндія анулювала ліцензію Генерального консульства Росії в Турку.
- Національний суд Франції у справах притулку (CNDA) ухвалив рішення, згідно з яким росіяни, які ухиляються від мобілізації для участі у повномасштабній війні проти України або які дезертували, можуть претендувати на отримання статусу біженців у Франції.
- У фінському місті Турку місцева влада викупить колишню будівлю російського генконсульства, щоб знести її. Місцеві депутати одностайно ухвалили рішення.
- У Фінляндії починають зводити тимчасові огорожі на кордоні з РФ. У будівництві прикордонника допомагають Збройні сили.
Президент США Дональд Трамп заявив, що “з великою імовірністю” підозрюваного у вбивстві консервативного активіста Чарлі Кірка затримали.
У селі Підрясне поблизу Львова сталася стрілянина в автосервісі. Попередньо, орендар застрелив власника приміщення, а потім вчинив самогубство.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн озвучила новий механізм, за яким російські заморожені активи можна використати для допомоги Україні.
У США вважають, що Євросоюз протягом 6-12 місяців може відмовитись від російського газу, замінивши його американським СПГ.
Президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким встановив на державному рівні 12 вересня Днем військ радіоелектронної боротьби.