На ТОТ росіяни дозволили «ремонт та реставрацію» культурних об’єктів компаніям без відповідних ліцензій
Джерело: Центр національного спротиву
На тимчасово окупованих територіях України російські загарбники дозволили “ремонт і реставрацію” культурних та історичних об’єктів компаніям, що не мають необхідних ліцензій.
Відтак окупаційні адміністрації можуть укладати договори на ремонт захоплених пам’яток новоствореним підрядникам, які не мають дозволів. Водночас у самій РФ це заборонено.
Відповідний наказ видало міністерство культури країни-агресорки.
“Схоже, що в Кремлі усвідомили недовговічність свого панування на ТОТ, адже наказ фактично дозволяє фірмам-прокладкам з орбіти “губернаторів” заробляти гроші на “ремонті”, поки є час”, – зазначили у ЦНС.
А також нагадали, що всі культурно-історичні пам’ятки охороняються законом України, і після звільнення тимчасово окупованих територій кожен, хто паплюжив надбання України, понесе за це відповідальність.
- Станом на 25 серпня 2023 року, через повномасштабну війну Росії проти України пошкоджень зазнали 823 об’єкти культурної спадщини. З них об’єктів національного значення – 109, місцевого значення – 650, щойно виявлених – 64.
- В Одесі розробили мапу об’єктів культурної спадщини та історичних будівель у межах власності всесвітньої спадщини “Історичний центр Одеси”, пошкоджених внаслідок ракетних атак РФ.
У травні кількість ударів по російських нафтопереробних заводах досягла рекордного рівня, що посилило ризики скорочення переробки нафти та дефіциту пального в літній період.
У Вашингтоні біля посольства Росії відбулася акція на підтримку України, котру влаштував американський ветеран, а нині захисник України у складі Третьої окремої штурмової бригади.
Уся ключова логістика російських окупантів на Луганщині перебуває під вогневим контролем українських сил після того, як дрони Третього армійського корпусу ЗСУ уразили російські цілі на КПП “Ізварине” у глибокому тилу ворога — за 205 км від лінії фронту.
1 червня 2025 року Служба безпеки України провела спецоперацію “Павутина”, під час якої було завдано ударів по стратегічній авіації Росії на чотирьох військових аеродромах.
Виконувач обов’язків міністра оборони Румунії Раду Міруце не підтвердив заяву президента країни Нікушора Дана про те, що російський безпілотник, який впав на житловий будинок у місті Галац 29 травня, змінив траєкторію після перехоплення українською ППО.