На виставці в Будапешті представили відтворені обличчя мешканців Давнього Риму
Джерело: Euronews
У Будапешті відкрили виставку, на якій за допомогою археології, антропології та аналізу ДНК відтворили обличчя людей, які жили на території стародавнього римського міста Аквінкум майже дві тисячі років тому. Науковці не лише реконструювали їхню зовнішність, а й створили можливі історії життя, спираючись на історичні та археологічні дані.
Експозиція “Колись ми були такими, як ви” проходить у Музеї Аквінкума. Серед реконструйованих персонажів – селянка, солдат, раб і дитина. Їхні обличчя представлені поруч з оригінальними черепами, знайденими під час археологічних розкопок на місці давньоримського поселення.
За словами організаторів, виставка має допомогти сучасним людям побачити в археологічних знахідках не лише історичні артефакти, а й конкретних людей, які колись жили на околиці Римської імперії.
“Під час розкопок ми знаходимо черепи, скелети, документуємо їх, приблизно визначаємо, належали вони чоловікові чи жінці, після чого знахідки потрапляють до сховища. І на цьому все. Ці тіла не мають ваги, життя чи душі”, – пояснив археолог і співкуратор виставки доктор Лорант Ваш.
Фото: АР
Фото: АР
Фото: АР
Він зазначив, що під час підготовки експозиції команда вирішила поєднати археологічні знахідки, інформацію зі стародавніх написів, результати антропологічних досліджень та археогенетики, щоб зробити цих людей ближчими для відвідувачів.
Для реконструкції зовнішності фахівці проаналізували форму й будову черепів, результати досліджень ДНК та інші археологічні матеріали. Це дозволило визначити ймовірні риси обличчя, походження, а також припустити колір волосся, очей і шкіри.
Безпосередньо реконструкції створила художниця Емеше Габор. Вона працювала з надрукованими на 3D-принтері копіями оригінальних черепів, крок за кроком відтворюючи м’язи, тканини та риси обличчя.
Кожній реконструйованій людині також дали ім’я, професію та біографію. Однак куратори наголошують, що ця частина проєкту є художнім припущенням.
“Усе це – художній вимисел. На жаль, ми навіть не знаємо справжніх імен цих людей. Ми намагалися включити до їхніх уявних історій усе, що вдалося з’ясувати завдяки антропології та генетичним дослідженням. Але, попри це, усе одно йдеться про вигадку. Ми не можемо стверджувати, що вони жили саме так або що події розгорталися саме таким чином. Проте цілком можливо, що їхнє життя було схожим”, – зазначив археолог і співкуратор виставки доктор Петер Вамош.
За його словами, під час створення біографій дослідники спиралися на історичні традиції іменування, давні написи та знання про повсякденне життя мешканців Аквінкума, щоб запропонувати найбільш правдоподібні сценарії.
Окрім реконструйованих облич, відвідувачі можуть побачити відтворене місце поховання та мумію римської доби.
Виставка “Колись ми були такими, як ви” триватиме в Музеї Аквінкума в Будапешті до 31 жовтня 2027 року.
- Археологи в Єгипті виявили добре збережене місто візантійської доби в оазисі Дахла, а також 18 стародавніх гробниць поблизу Александрії. Про це повідомило Міністерство туризму та старожитностей Єгипту.
Києво-Могилянська академія спільно зі шведським Södertörn University проведе дослідження громадянських прав ЛГБТ+ військових в Україні. Науковці з’ясовуватимуть, чи впливає участь у військовій службі на готовність суспільства та держави підтримувати вимоги щодо рівних прав.
Майже 2 млрд осіб у світі мають менструації, однак наука лише починає досліджувати потенціал менструальної крові. Особливу увагу вчені приділяють клітинам, які містяться в ній, та їхній здатності сприяти відновленню пошкоджених тканин.
Ветеранів західного спецназу могли залучати до підготовки громадян Росії та чинних військових у тренувальних центрах Болгарії й Сербії. Такі висновки містяться у розвідувальній записці, підготовленій для мережі Five Eyes, однак незалежно підтвердити їх поки не вдалося.
Другий за величиною виробник ОПЕК+ — Ірак — домагається, аби майбутні цілі видобутку розраховувалися на основі базового рівня в 6 мільйонів барелів на день, що є значним підвищенням порівняно з останнім рівнем, повідомили джерела.
У країнах ЄС і Шенгенської зони за перше півріччя подали близько 332 тисяч заяв на притулок – на 17% менше, ніж за аналогічний період 2025 року. У низці держав показники впали до багаторічних або історичних мінімумів.