Надмірний вплив Єрмака та політичні чистки загрожують Україні

Джерело: The Economist

Попри загрозливу ситуацію на фронті, де російські війська ведуть активні наступи й майже перетворили Суми на “сіру зону”, увагу спостерігачів дедалі більше привертає інший фронт – внутрішньополітичний. У червні в Україні загострилися кадрові конфлікти, антикорупційні справи та боротьба за контроль над урядом і силовими відомствами. У центрі – голова Офісу президента Андрій Єрмак.

Ключовими стали три події. По-перше, 23 червня віцепрем’єр Олексій Чернишов, котрого ще нещодавно вважали потенційним кандидатом на посаду прем’єр-міністра, став найвищим посадовцем в історії України, проти якого висунули звинувачення у корупції. Він відтермінував повернення з відрядження до Європи, що викликало обурення, адже, міністра національної єдності запідозрили у небажанні повертатися.

Другим епізодом стало попередження уряду про кадрову ротацію і ймовірне призначення на посаду прем’єр-міністра 39-річної Юлії Свириденко.

І третім – чергова, поки невдала, спроба усунути з посади очільника Головного управління розвідки Кирила Буданова.

За інформацією кількох джерел, усі три події об’єднує постать Андрія Єрмака, котрий, не маючи формального міністерського статусу, фактично виконує роль головного розпорядника влади.

Його зростаючий вплив викликає чутки й недовіру. До 2019 року Єрмака знали як кінопродюсера, юриста і посередника у бізнесових справах. Його політичне сходження було стрімким, однак не вразило багатьох. Американське видання Politico описало розчарування, яке відчувають у Вашингтоні від стилю ведення перемовин Єрмака. Дехто вважає, що він просто є об’єктом, через якого США виплескують втому від України, але фактично вказують, що у Вашингтоні для нього зачиняються двері. Це змусило багатьох повірити, що Єрмак боротиметься за своє політичне виживання. Втім, три “ходи” у червні свідчать про протилежне – у середині країни він лише зміцнив свої позиції.

Хоча офіційних доказів його причетності до справи Чернишова немає, троє посадовців на умовах анонімності стверджують, що Єрмак дав справі хід, водночас “заморожуючи” інші. За їхніми словами, справжня провина Чернишова полягала не у квартирному скандалі, а в тому, що він намагався побудувати незалежний канал комунікації зі США та заважав просуванню близької до Єрмака Свириденко.

Водночас плани замінити Шмигаля на Свириденко не нові – минулого року Володимир Зеленський заблокував такий сценарій. Проте з того часу позиції глави ОП укріпилися. Джерела очікують голосування у Раді вже найближчим часом. Кадрові зміни також готуються у міністерствах освіти, охорони здоров’я, культури, соціальної політики та, можливо, фінансів. Більшість потенційних кандидатів мають зв’язок з Єрмаком, додав один з поінформованих високопосадовців.

Окремий епізод – спроба усунення генерала Буданова. Джерела характеризують його як “непередбачуваного революціонера, який будує власну політичну машину”. Один із них зазначив, що “90% Офісу президента вважає, що він божевільний, і 10% – що він геній”. Прихильники ж називають його патріотом, котрий не боїться говорити президенту правду. До середини червня багато хто побоювався, що “дев’ята спроба” Єрмака усунути його – вдасться. Але цього не сталося. За допомогою звичної комбінації тиску і хитрості генерал Буданов зберіг посаду. За інформацією The Economist, цьому могли сприяти неодноразові попередження з боку Білого дому не чіпати його – принаймні нині.

Факт, що Буданов залишився, свідчить: останнє слово досі за Зеленським. Водночас джерела попереджають, що Єрмак має майже монопольний доступ до глави держави, і саме це породжує атмосферу чуток та підозр. Один із посадовців зауважив: “Андрій монополізував вухо президента. Шість років в одній кімнаті, підсовуючи йому вигідні трактування. Це вже фактично одна людина”.

Утім, така концентрація влади – загрозлива, особливо на тлі затяжної повномасштабної війни, коли країні необхідна відкритість і стратегічна визначеність.

Росіяни повільно смажать нас на малому вогні, – резюмував високопосадовець. – А ми тут граємось в ідіотизм із дуже серйозними наслідками.

Нещодавно в Economist зауважили, що у червні Єрмак завітав до Вашингтона з не надто чітким планом дій, що, за словами співрозмовників, викликало нерозуміння з боку американських посадовців.

Поведінку глави ОП вважають одним з факторів напруженості у відносинах Києва з обома американськими адміністраціями. Єрмака описують як “двопартійного подразника”, який погіршує співпрацю України зі США, особливо щодо військової допомоги.

Додамо, раніше видання Bloomberg інформувало про те, що союзники України стурбовані концентрацією всіх рішень у руках Андрія Єрмака, зокрема тим, що керівник ОПУ впливає на зовнішню політику та військове планування.

За словами джерел Bloomberg, Зеленський терпів іноді безжальні методи Єрмака, оскільки вважає його фахівцем з розв’язання проблем, який пропонує швидкі, прямі рішення, не обтяжуючи президента.

Довіра Зеленського до голови ОП – на рівні довіри до його дружини, Олени Зеленської. За їхніми словами, Єрмак навіть приєднувався до подружжя під час закордонних відпусток до війни.

Керівник Офісу Президента України Андрій Єрмак провів переговори з представниками адміністрації президента США Дональда Трампа. Головною темою розмови було питання припинення вогню в Україні.
За інформацією американського видання The New York Post, спеціальний посланник президента США з питань війни в Україні Кіт Келлог виступав проти підписання угоди щодо корисних копалин під час особистої зустрічі президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа. Водночас керівник Офісу президента України Андрій Єрмак наполягав на такому форматі.
Президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю для Bloomberg прокоментував чутки про керівника Офісу Президента Андрія Єрмака й назвав його “потужним менеджером”.
Українські високопосадовці стурбовані тим, що Президент України Володимир Зеленський все більше покладається на главу ОПУ Андрія Єрмака і залежність Президента зростає від нього.

Надмірний вплив Єрмака та політичні чистки загрожують Україні – The Economist