Населення Китаю зменшується другий рік поспіль
Джерело: Reuters
У 2023 році – другий рік поспіль – фіксується зменшення кількості населення Китаю. Така ситуація виникла унаслідок рекордно низького рівня народжуваності у країні та хвилі смертей через COVID-19.
Національне бюро статистики повідомило, що загальна кількість осіб у Китаї в 2023 році скоротилася на 2,08 мільйона, або на 0,15%, до 1,409 мільярда.
Це набагато більше, ніж скорочення населення на 850 000 у 2022 році, яке стало першим з 1961 року під час Великого голоду епохи Мао Цзедуна.
На початку 2023 року в Китаї стався загальнонаціональний сплеск COVID-19 після трьох років суворої перевірки та карантинних заходів, які значною мірою стримували вірус, доки влада різко не скасувала обмеження в грудні 2022 року.
Загальна кількість смертей минулого року зросла на 6,6% до 11,1 мільйона, при цьому рівень смертності досяг найвищого рівня з 1974 року під час Культурної революції.
Народжуваність впала на 5,7% до 9,02 мільйона, а рівень народжуваності був рекордно низьким – 6,39 новонароджених на 1000 осіб, порівняно з показником 6,77 на 1000 осіб у 2022 році.
Народжуваність у Китаї стрімко падає протягом десятиліть через політику однієї дитини, яка впроваджувалася з 1980 по 2015 роки, і її стрімку урбанізацію в цей період.
У 2023 році в Китаї ще більше пар почали відмовлятись від народження дітей. Безробіття серед молоді досягло рекордних значень, зарплати багатьох “білих комірців” впали, а криза в секторі нерухомості посилилася.
Свіжі дані посилюють занепокоєння тим, що перспективи зростання другої у світі економіки зменшуються через меншу кількість працівників і споживачів, а зростання витрат на догляд за людьми похилого віку та пенсійне забезпечення посилює навантаження на місцеві органи влади.
Згідно з оцінками ООН, минулого року Індія випередила Китай як найбільш густонаселену країну в світі, розпаливши дебати щодо доцільності перенесення деяких китайських ланцюгів постачання на інші ринки, особливо в умовах зростання геополітичної напруженості між Пекіном і Вашингтоном.
У довгостроковій перспективі експерти ООН прогнозують скорочення населення Китаю на 109 мільйонів до 2050 року, що більш ніж утричі перевищує їхній попередній прогноз у 2019 році.
Населення Китаю у віці 60 років і старше досягло 296,97 млн осіб у 2023 році, що становить близько 21,1% від загальної кількості населення, порівняно з 280,04 млн осіб у 2022 році.
У 2023 році в Китаї зафіксовано 7,87 смерті на 1000 осіб, що вище аналогічного показника у 2022 році, коли було 7,37 смерті на 1000 осіб.
Очікується, що до 2035 року чисельність населення країни пенсійного віку, віком від 60 років, зросте до понад 400 мільйонів – більше, ніж усе населення Сполучених Штатів – з приблизно 280 мільйонів людей на сьогодні.
Державна Академія наук Китаю прогнозує, що до 2035 року в пенсійній системі закінчаться гроші.
Чжу Гопін, 57-річний фермер із північно-західної провінції Ганьсу, сказав, що його річний дохід у близько 20 000 юанів (2779,59 доларів США) залишає його родині мізерні заощадження.
Коли йому виповниться 60 років, він отримуватиме 160 юанів щомісячної пенсії, що еквівалентно 22 доларам.
Високі витрати на догляд за дітьми та освіту заважають багатьом китайським парам мати дітей, а невизначеність на ринку праці відлякує жінок від зупинки кар’єри.
За словами демографів, гендерна дискримінація та традиційні очікування, що жінки беруть на себе роль піклувальника в сім’ї, загострюють проблему.
Минулого року президент Сі Цзіньпін заявив, що жінки повинні розповідати “добрі сімейні історії”, додавши, що необхідно “активно культивувати нову культуру шлюбу та народження дітей”, що він пов’язує з національним розвитком.
Місцева влада оголосила про різні заходи для заохочення народжуваності, включаючи податкові відрахування, більшу відпустку по вагітності та пологах і житлові субсидії.
Але багато стратегій не було реалізовано через недостатнє фінансування та відсутність мотивації з боку місцевих органів влади, заявив Пекінський політичний інститут, наполягаючи замість цього на єдину загальнонаціональну схему сімейних субсидій.
36-річний житель Пекіна Ван Вейдун, який працює в інтернет-компанії, сказав, що вони з дружиною не бажають народжувати другу дитину.
“Люди не будуть мати дітей через ці стимули. Стимули є допоміжними, а не першопричинами. Тому я думаю, що важче змінити цю тенденцію”, – сказав Ван.
- Сенаторка Лавінія Меннуні від правої партії прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявила, що “першим бажанням” молодих жінок має бути народження дітей, що викликало обурення серед опозиційних груп.
- Депутат Держдуми РФ Андрій Гурулєв заявив, що росіянки мають прислухатися до слів російського президента Володимира Путіна про народження дітей, розглядаючи це як завдання щодо поліпшення демографічних показників.
- Американський мільярдер Ілон Маск закликав жителів промислово розвинених країн народжувати більше дітей, “інакше культура Італії, Японії та Франції зникне”.
Сьогодні, 27 жовтня, відзначається День української писемності та мови.
Колишня перша леді Мішель Обама виступила на підтримку віцепрезидентки Камали Гарріс у передвиборчій кампанії. Вона зосередила увагу на загрозах, які, на її думку, кандидат від Республіканської партії Дональд Трамп несе для здоров’я жінок.
Ілон Маск, який уже є найбагатшою людиною у світі, додав ще $26 мільярдів до своїх статків 24 жовтня після того, як акції його компанії Tesla продемонстрували найбільше зростання з 2013 року.
У ніч на 27 жовтня російські війська завдали ударів по енергетичних об’єктах у Сумській області. Зокрема атака з використанням безпілотників типу “шахед” спрямовувалась на об’єкти критичної інфраструктури в Роменському районі.
Федеральна прокуратура Нью-Йорка висунула обвинувачення генералу Корпусу вартових Ісламської революції Ірану (КВІР) Рухоллі Базганді та ще трьом особам щодо змови з метою вбивства журналістки “Голосу Америки” Масіх Алінеджад у Брукліні у 2022 році.