НАТО посилає «сильний, об’єднаний і позитивний» сигнал Україні – Столтенберг

Джерело: пресконференція глави НАТО

11 липня Генеральний секретар Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надсилає “сильний, об’єднаний і позитивний сигнал” Україні після того, як країни-члени погодилися, що її майбутнє залежить від Північноатлантичного альянсу.

Генсек НАТО зазначив, що зараз “найактуальнішим завданням” є забезпечення повної перемоги України над Росією. Та пояснив, що без цього результату не може бути жодної дискусії про членство взагалі.

Столтенберг зазначив, що він вітає підтримку Києва з боку лідерів НАТО, додавши, що минулими днями з’явилися “значні нові оголошення” стосовно військової підтримки з боку членів.

Глава НАТО Єнс Столтенберг виступив перед представниками ЗМІ на саміті у Вільнюсі. Зокрема він підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.

Лідери країн НАТО ухвалили пакет підтримки України, котрий передбачає:

  • скасування вимоги щодо виконання ПДЧ стосовно членства;
  • довгострокову програму військової допомоги по $500 мільйонів на рік для модернізації української армії та повного переходу на стандарти НАТО;
  • запуск Ради Україна-НАТО. Перше засідання відбудеться 12 липня за участі президента Зеленського, на ньому мають узгодити план вступу України до Альянсу.

За словами чотирьох офіційних осіб, знайомих з перебігом переговорів, невелика група західних союзників бере участь у “термінових, в останню хвилину” перемовинах, аби завершити декларацію про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО в Литві.

Зауважимо, 9 липня президент США Джо Байден зазначив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Проте, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.

Згодом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів “продуктивну” телефонну розмову з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном напередодні саміту НАТО у Вільнюсі. Рішення саміту мають бути виграшними для всіх, тож триває робота над цим, запевнив глава МЗС.

  • Українська влада сподівається, що на саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
  • Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
  • 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до Північноатлантичного альянсу.
  • Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, президент Володимир Зеленський заявив, що безпека східного флангу Альянсу залежить від України. З початку повномасштабного нападу РФ, він наполягав на приєднанні до Альянсу, нині додав, що Україна вже “де-факто” є членом НАТО.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.