НАТО посилає «сильний, об’єднаний і позитивний» сигнал Україні – Столтенберг

Джерело: пресконференція глави НАТО

11 липня Генеральний секретар Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надсилає “сильний, об’єднаний і позитивний сигнал” Україні після того, як країни-члени погодилися, що її майбутнє залежить від Північноатлантичного альянсу.

Генсек НАТО зазначив, що зараз “найактуальнішим завданням” є забезпечення повної перемоги України над Росією. Та пояснив, що без цього результату не може бути жодної дискусії про членство взагалі.

Столтенберг зазначив, що він вітає підтримку Києва з боку лідерів НАТО, додавши, що минулими днями з’явилися “значні нові оголошення” стосовно військової підтримки з боку членів.

Глава НАТО Єнс Столтенберг виступив перед представниками ЗМІ на саміті у Вільнюсі. Зокрема він підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.

Лідери країн НАТО ухвалили пакет підтримки України, котрий передбачає:

  • скасування вимоги щодо виконання ПДЧ стосовно членства;
  • довгострокову програму військової допомоги по $500 мільйонів на рік для модернізації української армії та повного переходу на стандарти НАТО;
  • запуск Ради Україна-НАТО. Перше засідання відбудеться 12 липня за участі президента Зеленського, на ньому мають узгодити план вступу України до Альянсу.

За словами чотирьох офіційних осіб, знайомих з перебігом переговорів, невелика група західних союзників бере участь у “термінових, в останню хвилину” перемовинах, аби завершити декларацію про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО в Литві.

Зауважимо, 9 липня президент США Джо Байден зазначив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Проте, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.

Згодом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів “продуктивну” телефонну розмову з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном напередодні саміту НАТО у Вільнюсі. Рішення саміту мають бути виграшними для всіх, тож триває робота над цим, запевнив глава МЗС.

  • Українська влада сподівається, що на саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
  • Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
  • 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до Північноатлантичного альянсу.
  • Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, президент Володимир Зеленський заявив, що безпека східного флангу Альянсу залежить від України. З початку повномасштабного нападу РФ, він наполягав на приєднанні до Альянсу, нині додав, що Україна вже “де-факто” є членом НАТО.

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.