НАТО посилає «сильний, об’єднаний і позитивний» сигнал Україні – Столтенберг
Джерело: пресконференція глави НАТО
11 липня Генеральний секретар Єнс Столтенберг наголосив, що НАТО надсилає “сильний, об’єднаний і позитивний сигнал” Україні після того, як країни-члени погодилися, що її майбутнє залежить від Північноатлантичного альянсу.
Генсек НАТО зазначив, що зараз “найактуальнішим завданням” є забезпечення повної перемоги України над Росією. Та пояснив, що без цього результату не може бути жодної дискусії про членство взагалі.
Столтенберг зазначив, що він вітає підтримку Києва з боку лідерів НАТО, додавши, що минулими днями з’явилися “значні нові оголошення” стосовно військової підтримки з боку членів.
Глава НАТО Єнс Столтенберг виступив перед представниками ЗМІ на саміті у Вільнюсі. Зокрема він підтвердив, що Україна стане членом НАТО в майбутньому, і що процес членства країни перейде з двоетапного на одноетапний.
Лідери країн НАТО ухвалили пакет підтримки України, котрий передбачає:
- скасування вимоги щодо виконання ПДЧ стосовно членства;
- довгострокову програму військової допомоги по $500 мільйонів на рік для модернізації української армії та повного переходу на стандарти НАТО;
- запуск Ради Україна-НАТО. Перше засідання відбудеться 12 липня за участі президента Зеленського, на ньому мають узгодити план вступу України до Альянсу.
За словами чотирьох офіційних осіб, знайомих з перебігом переговорів, невелика група західних союзників бере участь у “термінових, в останню хвилину” перемовинах, аби завершити декларацію про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО в Литві.
Зауважимо, 9 липня президент США Джо Байден зазначив, що Україна поки що не готова до повноцінного членства в НАТО. Проте, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
Згодом міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів “продуктивну” телефонну розмову з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном напередодні саміту НАТО у Вільнюсі. Рішення саміту мають бути виграшними для всіх, тож триває робота над цим, запевнив глава МЗС.
- Українська влада сподівається, що на саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
- Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
- 10 липня глава НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Туреччина погодилася підтримати заявку Швеції на вступ до Північноатлантичного альянсу.
- Напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, президент Володимир Зеленський заявив, що безпека східного флангу Альянсу залежить від України. З початку повномасштабного нападу РФ, він наполягав на приєднанні до Альянсу, нині додав, що Україна вже “де-факто” є членом НАТО.
31 серпня лідер фракції “Європейська Солідарність” Петро Порошенко закликав владу до швидких рішень, котрі мають допомогти громадянам і бізнесу пережити нинішні воєнні виклики. Політик зауважив, що цілодобові повітряні тривоги і атаки реактивних шахедів змушують запроваджувати нові протоколи для функціонування економіки, логістики та соціальної сфери.
31 серпня Рада оборони Києва ухвалила звернення до уряду стосовно оновлення протоколів безпеки, котрі діють у столиці. Мовиться, зокрема, про організацію руху мостами під час повітряних тривог, роботу транспорту та послаблення комендантської години.
Україна постає перед скороченням запасів ракет для систем протиповітряної та протиракетної оборони Patriot. Єврокомісія може закликати країни, котрі мають значні запаси боєприпасів, передати їх Києву. Особлива увага може бути прикута до Іспанії та Греції. Питання планують обговорити у вівторок під час європейської зустрічі в Ірландії.
Сили військово-морської операції ЄС EUNAVFOR MED Irini у Середземному морі 30 серпня висадилися на нафтовий танкер MV SUN. Це вже шостий випадок у межах операцій проти “тіньового флоту” РФ.
Київські школи перший тиждень нового навчального року планують розпочати в очно-дистанційному форматі. Водночас заклади освіти мають бути готові змінювати модель навчання залежно від безпекової ситуації.