Науковці створили водорості, здатні очищувати воду від мікропластику
Джерело: ScienceDaily
Науковці з Університету Міссурі працюють над новим способом очищення води від мікропластику за допомогою генетично модифікованих водоростей. Дослідники сподіваються, що технологію вдасться інтегрувати в системи очищення стічних вод, а зібраний пластик у майбутньому використовуватимуть для створення біопластикових матеріалів.
Авторка дослідження Сьюзі Дай створила змінений штам водоростей, здатний захоплювати дрібні пластикові частинки із забрудненої води. За словами дослідниці, проблема мікропластику зараз стосується майже всіх водних екосистем.
“Мікропластик – це забруднювачі, які можна знайти майже всюди в довкіллі: у ставках, озерах, річках, стічних водах і навіть у рибі, яку ми споживаємо”, – пояснила Дай, професорка інженерного коледжу й головна дослідниця Центру наук про життя.
Вона зазначила, що більшість сучасних очисних споруд здатні видаляти лише великі пластикові частинки, тоді як мікропластик проходить крізь системи фільтрації.
“Нині більшість очисних споруд можуть видаляти лише великі частинки пластику, але мікропластики настільки малі, що проходять крізь системи фільтрації, потрапляють у питну воду, забруднюють довкілля та шкодять екосистемам”, – додала дослідниця.
У межах нового дослідження команда використала генну інженерію, щоб змусити водорості виробляти лімонен – природну речовину, яка відповідає за запах цитрусових. Саме вона змінює поверхню водоростей і робить її водовідштовхувальною.
Оскільки мікропластик також має водовідштовхувальні властивості, пластикові частинки починають прилипати до водоростей у воді. У результаті утворюються щільні згустки, які осідають на дно й утворюють шар біомаси, який легше зібрати та видалити.
Крім цього, модифіковані водорості можуть рости у стічних водах і паралельно поглинати надлишок поживних речовин, додатково очищуючи воду.
“Видаляючи мікропластик, очищуючи стічні води й зрештою використовуючи зібраний пластик для створення біопластикових продуктів, ми можемо вирішити одразу три проблеми одним підходом”, – сказала Дай.
Вона також наголосила, що дослідження поки перебуває на ранній стадії, однак команда вже думає про практичне застосування технології.
Лабораторія Сьюзі Дай уже вирощує водорості у великих біореакторах. Один із них – 100-літровий біореактор на прізвисько “Шрек” – зараз використовують для переробки промислових димових газів у межах роботи над зменшенням забруднення повітря.
У майбутньому команда планує створити більші версії цієї системи, які можна буде адаптувати для очищення стічних вод і боротьби з іншими типами забруднення.
Результати дослідження опублікували в журналі Nature Communications.
- Дослідники Корнелльського університету в США розробили нейроімплант, розміри якого співставні з кристалом солі. Пристрій довжиною близько 300 мікронів і шириною 70 мікронів здатен бездротово передавати дані про активність мозку.
Сенат США не зміг просунути резолюцію, яка мала обмежити воєнні повноваження президента Дональда Трампа у конфлікті з Іраном. Для її підтримки забракло одного голосу – рішення відхилили з результатом 49 проти 50.
Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.
Apple представила перший тизер науково-фантастичного серіалу “Нейромант”, створеного за однойменним романом Вільяма Ґібсона 1984 року. Головну роль у проєкті виконав Каллум Тернер.
Український актор і громадський діяч Олег Загородній створив проєкт Unique Human, який розробляє адаптивний одяг для ветеранів і цивільних із протезами. Восени команда планує безкоштовно передати повні комплекти сотні військових та провести великий показ.
Рязанський нафтопереробний завод у Росії зупинив переробку нафти після атаки українських безпілотників у ніч на 29 липня. За оцінками галузевих джерел, підприємство не зможе відновити роботу близько двох тижнів.