Науковці відтворили аромати, які використовували під час муміфікації в Давньому Єгипті
Джерело: Independent
Науковці розробили методи, які дають змогу відтворювати аромати, що застосовувалися під час муміфікації в Давньому Єгипті близько 3,5 тисячі років тому. Дослідники вважають, що ці напрацювання можуть змінити підхід до музейних експозицій, доповнивши їх сенсорними елементами.
Сучасна археологія активно використовує аналіз давньої ДНК, білків та інших молекул, що допомагає вивчати харчування, хвороби та ритуальні практики минулих епох. Окрему увагу останніми роками науковці приділяють летким органічним сполукам (VOC), які зберігають інформацію про запахи.
За словами дослідників, аналіз таких сполук дозволяє отримати нові дані про парфумерію, медицину, ритуали й повсякденне життя в давнину.
Авторка дослідження Барбара Губер наголошує, що самі біомолекулярні дані не дають повної картини.
“Біомолекулярні дані надають важливі підказки, але саме парфумер має перетворити хімічну інформацію на цілісний нюховий досвід, який передає складність оригінального матеріалу, а не лише окремі його компоненти”, – зазначила вона.
У роботі, опублікованій в журналі Frontiers in Environmental Archaeology. описано два нові музейні формати – “ароматичні картки” та “стаціонарні ароматизатори”, які доповнюють експозиції з єгипетськими муміями й допомагають краще зрозуміти процеси бальзамування.
Ароматичні картки вже використовують під час екскурсій “Запах потойбічного життя” в музеї Августа Кестнера в Ганновері, Німеччина. Запахи були створені на основі аналізу чотирьох єгипетських каноп – посудин для зберігання внутрішніх органів, які належали леді Сенетнай, знатній жінці, що жила приблизно у 1450 році до нашої ери.
Для відтворення ароматів команда підготувала кілька варіантів формул, кожна з яких містила по 20 інгредієнтів. Робота відбувалася в межах міждисциплінарної співпраці між парфумером, археохіміком, археологом та консультантом з питань запахового спадку.
Дослідники пояснили, що матеріали, виявлені під час хімічного аналізу давнього бальзаму, не можна використовувати безпосередньо.
“Оскільки речовини, ідентифіковані в оригінальному бальзамі, походять з античності, довелося підібрати сучасні нюхові аналоги, які були б безпечними для публічного використання і водночас відповідали біомолекулярним результатам”, – зазначили автори.
Вони також підкреслили, що сучасна сировина відрізняється від давньої, тому точне відтворення запахів можливе лише за умови міждисциплінарної співпраці.
Ароматичні картки виготовляють шляхом нанесення пахучих речовин на папір або інші дифузійні матеріали. Відвідувачі можуть тримати їх у руках і знайомитися із запахами у зручному для себе темпі.
Окрему ароматну станцію також встановили на виставці “Стародавній Єгипет – одержимий життям” у музеї Мусгор в Орхусі, Данія.
Одна з авторок дослідження Софія Колетт Еріх підсумувала, що команда сподівається запропонувати музеям нові інструменти для наближення відвідувачів до практик і середовищ минулого через сенсорний досвід.
Вранці 13 березня російські окупаційні війська атакували автобус на Харківщині, внаслідок чого є жертва та поранені.
Центральне командування США заявило, що 12 березня на заході Іраку розбився літак-заправник KC-135. Загинули чотири американські військові.
Протягом минулої доби росіяни атакували цивільних на Херсонщині з артилерії, мінометів та БпЛА різних типів. Стало відомо про 11 постраждалих людей.
Президент США Дональд Трамп поспілкувався з лідерами Великої сімки та заявив їм, що Іран невдовзі капітулює.
За даними статистичної служби ЄС Eurostat, 4 мільйони 380 тисяч українців, які були вимушені виїхати з країни через війну, перебувають під тимчасовим захистом у державах Європейського Союзу.