НАЗК внесло до переліку міжнародних спонсорів війни дві провідні тютюнові компанії
Джерело: НАЗК
Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до переліку міжнародних спонсорів війни дві провідні тютюнові компанії світу – Philip Morris International та Japan Tobacco International.
Американська глобальна сигаретна і тютюнова компанія Philip Morris International продає свою продукцію в понад 180 країнах світу, найвідоміші марки: Marlboro, Parliament, Bond, Chesterfield, L&M, Next, HEETS (тютюнові стіки для електронної системи нагрівання тютюну IQOS).
У Росії Philip Morris International представлена двома афілійованими компаніями: фабриками АТ “Филип Моррис Ижора” в Ленінградській області та філією АТ “Филип Моррис Ижора”, “Филип Моррис Ижора Кубань” у Краснодарі, а також організацією ТОВ “Филип Моррис Сейлз енд Маркетинг” з філіями приблизно в 100 містах країни.
Частка ринку торгових марок “Філіп Морріс Інтернешнл” в Росії склала 30,1% у 2019 році. Відтак, за даними НАЗК, компанія є одним з найбільших платників податків до російського бюджету, за рахунок якого потім утримується й російська армія.
Станом на сьогодні сукупний обсяг інвестицій Philip Morris International в РФ перевищує 2 мільярди доларів.
Згідно з даними фінансової звітності російського підрозділу Philip Morris, виторг компанії у перший рік повномасштабного вторгнення РФ в Україну зріс на 8%, до 140,3 млрд руб., а чистий прибуток – до 48,2 млрд руб., що на 45% більше, ніж у 2021 році. Відповідно, податку на прибуток до бюджету агресора було сплачено на суму понад 136 мільйонів доларів.
У НАЗК зауважили, що ще на початку повномасштабної війни Philip Morris заявила про намір продати свій російський бізнес, щоби зберегти свою репутацію. Однак усі “спроби” продати російський бізнес начебто не мали успіху, і корпорація досі лишається одним з найбільших платників податків до бюджету РФ.
Своєю чергою, Japan Tobacco International (JTI) є лідером тютюнового ринку в Росії (частка ринку близько 34,9%). Вона є однією з найбільших FMCG-компаній у країні за обсягом продажів.
До портфеля компанії на російському ринку входять міжнародні бренди Winston, LD, Mevius, Camel, Sobranie і російські марки “Донской табак”, Kiss, Play, “Петр I”, “Тройка” та інші.
За останні 20 років інвестиції JTI в економіку РФ перевищили $4,6 мільярда. Податкові платежі компанії 2020 року забезпечили 1,4% доходу федерального бюджету РФ.
Сама компанія ж відкрито заявляла про те, що російський ринок генерував близько 2 мільярди доларів у 2022 році для JT групи, або приблизно 11% її консолідованого доходу за 2022 рік.
Попри те, що представники JTI заявляли, що JT Group призупинила нові інвестиції та маркетингову діяльність у Росії, компанія все ще продовжує виробляти та поширювати продукцію в РФ.
- Національне агентство з питань запобігання корупції внесло до списку кандидатів на санкції вісім ключових підприємств білоруського військово-промислового комплексу, які виготовляють і постачають Росії компоненти для зброї.
- Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) повернуло пʼяти грецьким компаніям статус “Міжнародних спонсорів війни”. За даними Агентства, вони не виконали умови, узгоджені під час переговорів щодо виключення їх з переліку у межах роботи ЄС над 11-м пакетом антиросійських санкцій.
11 листопада президент Володимир Зеленський розповів, що Україна планує випробувати антибалістичну систему FREYJA вже взимку. Наша країна розробляє її спільно з європейськими партнерами.
У перший день тристоронніх переговорів в Абу-Дабі російська делегація вимагала низку обмежень проти НАТО. Заявлені Москвою пункти включали відмову від подальшого розширення альянсу, скорочення військової присутності у країнах, що вступили туди після 1997 року, а також скорочення військової співпраці блоку з Україною та іншими пострадянськими державами.
Італія найближчим часом може призупинити постачання Україні ракет Aster для зенітно-ракетних комплексів SAMP/T через виснаження власних запасів.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.