Неконтрольована гіпертонія загрожує понад мільярду людей: новий звіт ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оприлюднила свій другий глобальний звіт про гіпертонію, який свідчить про серйозну загрозу для здоров’я мільярдів людей. У 2024 році з гіпертонією жило 1,4 мільярда осіб, але лише один з п’яти з них мав її під контролем – завдяки медикаментам або зміні способу життя.

Звіт представили під час заходу, організованого спільно з ВООЗ, Bloomberg Philanthropies та Resolve to Save Lives, у рамках 80-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН. Документ також розкриває, що лише 28% країн з низьким рівнем доходу забезпечують загальну доступність усіх рекомендованих ВООЗ ліків проти гіпертонії в аптеках чи первинних медичних закладах.

Гіпертонія є провідною причиною інфарктів, інсультів, хронічних захворювань нирок та деменції. Цю хворобу можна запобігти та лікувати, але без термінових дій мільйони людей продовжать помирати передчасно, а країни стикатимуться з величезними економічними втратами. За прогнозами, з 2011 по 2025 рік серцево-судинні захворювання, включно з гіпертонією, коштуватимуть країнам з низьким та середнім рівнем доходу близько 3,7 трильйона доларів США – це приблизно 2% їхнього сукупного ВВП.

“Щогодини понад 1000 людей помирають від інсультів та інфарктів через високий артеріальний тиск, і більшість цих смертей можна запобігти”, – заявив генеральний директор ВООЗ доктор Тедрос Адханом Гебреєсус. “Країни мають інструменти, щоб змінити цю ситуацію. З політичною волею, постійними інвестиціями та реформами для інтеграції контролю гіпертонії в системи охорони здоров’я ми можемо врятувати мільйони життів і забезпечити універсальне охоплення медичними послугами для всіх”.

“Неконтрольована гіпертонія забирає понад 10 мільйонів життів щороку, хоча її можна запобігти та лікувати. Країни, які інтегрують догляд за гіпертонією в універсальне охоплення здоров’ям та первинну медичну допомогу, досягають реального прогресу, але багато держав з низьким та середнім доходом все ще відстають”, – зазначила доктор Келлі Хеннінг, керівниця програми громадського здоров’я Bloomberg Philanthropies. “Сильна політика для підвищення обізнаності та розширення доступу до лікування є ключовою для зменшення серцево-судинних захворювань та запобігання смертям”.

Аналіз даних зі 195 країн та територій показує, що в 99 з них рівень контролю гіпертонії на національному рівні становить менш як 20%. Більшість постраждалих проживають у країнах з низьким та середнім доходом, де системи охорони здоров’я стикаються з обмеженими ресурсами. Звіт підкреслює значні прогалини в профілактиці, діагностиці, лікуванні та довгостроковому догляді за гіпертонією.

Серед ключових бар’єрів – слабка політика просування здоров’я (щодо факторів ризику, як-от вживання алкоголю, тютюну, фізична неактивність, надмірне споживання солі та трансжирів), обмежений доступ до валідованих пристроїв для вимірювання тиску, відсутність стандартизованих протоколів лікування та підготовлених команд первинної допомоги, ненадійні ланцюги постачань, дорогі ліки, недостатній фінансовий захист пацієнтів та неповні інформаційні системи для моніторингу тенденцій.

Доступ до ліків проти гіпертонії є одним з найефективніших інструментів громадського здоров’я. Однак лише 28% (7 з 25) країн з низьким доходом повідомляють про загальну доступність усіх рекомендованих ВООЗ препаратів, порівняно з 93% у країнах з високим доходом. Звіт розглядає бар’єри та стратегії для покращення доступу через кращі регуляторні системи, ціноутворення, відшкодування, закупівлі, управління ланцюгами постачань, а також покращення призначення та видачі ліків.

“Безпечні, ефективні та недорогі ліки для контролю тиску існують, але занадто багато людей не можуть їх отримати”, – сказав доктор Том Фріден, президент та CEO Resolve to Save Lives. “Закриття цієї прогалини врятує життя – і заощадить мільярди доларів щороку”.

Попри бар’єри, прогрес можливий. Бангладеш, Філіппіни та Республіка Корея досягли значних успіхів, інтегруючи догляд за гіпертонією в універсальне охоплення здоров’ям, інвестуючи в первинну допомогу та залучаючи громади. У Бангладеш рівень контролю гіпертонії зріс з 15% до 56% у деяких регіонах з 2019 по 2025 рік завдяки включенню послуг лікування в пакет основних медичних послуг та посиленню скринінгу й спостереження. Філіппіни ефективно впровадили технічний пакет HEARTS ВООЗ на рівні громад по всій країні. У Республіці Корея реформи охорони здоров’я, включно з низькими цінами на антигіпертензивні ліки та обмеженням платежів пацієнтів, призвели до високого національного рівня контролю тиску – 59% у 2022 році.

ВООЗ закликає всі країни інтегрувати контроль гіпертонії в реформи універсального охоплення здоров’ям. Реалізація рекомендацій звіту може запобігти мільйонам передчасних смертей та полегшити величезний соціальний та економічний тягар неконтрольованої гіпертонії.

Примітка: ВООЗ визначає клінічну гіпертонію в дорослих як систолічний тиск ≥140 мм рт. ст. та/або діастолічний тиск ≥90 мм рт. ст. у два різні дні. Водночас високий тиск може підвищувати ризики для серця та нирок навіть на рівнях нижче цього порогу, наприклад, при систолічному тиску нижче 130 мм рт. ст., хоча це не класифікується як гіпертонія.

Представник Всесвітньої організації охорони здоров’я спростував слова президента США Дональда Трампа щодо зв’язку вакцин і виникнення аутизму в дітей.