Німеччина надасть додатково понад 54 млн євро Фонду підтримки енергетики України
Джерело: Міністерство енергетики України
Федеральне міністерство економіки й захисту клімату Німеччини зробить внесок у 54,3 мільйона євро до Фонду підтримки енергетики України.
Кошти будуть надані у межах розширення німецько-українського енергетичного партнерства для закупівлі енергетичного обладнання, необхідного для відновлення і ремонту українських енергетичних об’єктів.
Нагадаємо, Німеччина вже зробила найбільший внесок до Фонду підтримки енергетики України – 129,5 млн євро. Також у межах Німецько-Українського партнерства було надано додаткові 20 млн євро на фінансування закупівель та постачання технічного обладнання.
“Німеччина – надійний друг і партнер України. Підтримка німецького народу, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни Росії проти України, є надзвичайно важливою для енергетичного сектору. Дякуємо Німеччині за цю допомогу і працюємо над подальшим розширенням нашого енергетичного партнерства”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.
- З початку повномасштабного російського вторгнення росіян Німеччина надала Україні гуманітарну та військову допомогу на загальну суму у 24 млрд євро, повідомив канцлер ФРН Олаф Шольц на німецько-українському економічному форумі.
- Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що Євросоюз має спільно продовжувати фінансову підтримку України в майбутньому, але використання додаткових коштів не є довгостроковим рішенням.
Російські окупанти вдарили дроном по супермаркету у Дніпровському районі Херсона. Унаслідок атаки постраждали четверо людей.
Російські окупанти атакували об’єкти Нафтогазу у Запорізькій і Дніпропетровській областях. Внаслідок атаки поранений співробітник компанії.
Жінка разом із сином змогла пішки вийти з прифронтової Костянтинівки до Дружківки, подолавши небезпечний шлях разом із собакою та котом.
У квітні Україна здійснила 21 удар по російських нафтових об’єктах, що призвело до падіння виробництва нафтопродуктів у РФ до рівня 2009 року.
В Євросоюзі знову можуть повернутися до питання санкцій проти глави Російської православної церкви патріарха Кирила. У Києві вважають, що після зміни влади в Угорщині з’явився шанс просунути це рішення, яке раніше неодноразово блокував Будапешт.