Німеччина передала Україні черговий пакет військової допомоги
Джерело: пресслужба федерального уряду Німеччини
В середу, 31 січня, Німеччина передала Україні нову партію військової допомоги, який включає артилерійські боєприпаси, бронетранспортери та інше.
Поставка військової допомоги включає:
- 24 бронетранспортери;
- ракети для системи ППО IRIS-T (нерозголошена кількість);
- кілька тисяч 155-мм артилерійських снарядів;
- 4 автомобілі багатоцільового призначення на гусеничному ходу Bandvagn 206 (BV206);
- мостоукладальник BIBER із запчастинами;
- 3 танки для розмінування WISENT 1;
- 14 спецпристроїв на танки для розмінування;
Пакет допомоги також містить систему проти морських мін, систему відеоспостереження Satcom, 4 автомобілі для прикордонної служби, 450 ланцюгів протиковзання (на автомобілі) та 194 тисячі індивідуальних пайків харчування.
- В середу, 17 січня, Німеччина передала Україні черговий пакет військової допомоги, що включає вісім бронетранспортерів, 25 безпілотних літальних апаратів та боєприпаси для танків Leopard 1.
- Україна отримала від Німеччини новий пакет військової допомоги, який охоплює складові для систем ППО IRIS-T, броньовану техніку і різні дрони.
- 13 грудня 2023 року до України прибула друга батарея ЗРК Patriot із Німеччини, про передачу якої у жовтні запевнив канцлер ФРН Олаф Шольц.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.