Німеччина та дев’ять інших країн обговорюють спільні закупівлі ППО

Джерело: Reuters

Німеччина та дев’ять інших країн зробили наступний крок у своїх зусиллях щодо спільного придбання систем протиповітряної оборони, таких як Patriot, IRIS-T та Arrow 3.

На полях зустрічі міністрів оборони у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі Бельгія, Чехія, Данія, Естонія, Угорщина, Литва та Нідерланди підписали угоду, яка створить правову основу, необхідну для закупівель.

Разом із Німеччиною, Словенією та Латвією, які підписалися раніше, вони складають групу з десяти країн, яка прагне очолити спільні закупівлі.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус заявив, що очікує, що перші угоди будуть укладені протягом трьох-чотирьох місяців.

11 жовтня Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що підтримка України з боку Альянсу стосуватиметься “протиповітряної оборони, артилерії та боєприпасів”.
Міністерство оборони Литви оголосило про новий пакет військової підтримки Україні, що містить постачання двох пускових установок NASAMS, які країна придбала влітку.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що результатом його візиту до Королівства Бельгія стали домовленості щодо посилення українських захисників і протиповітряної оборони країни, що особливо важливо напередодні зимового періоду.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.