Німеччина та Франція висловили спільне «занепокоєння» ситуацією у Грузії
Джерело: пресслужба уряду ФРН
19 травня Німеччина та Франція спільно висловили “глибоке занепокоєння” через ситуацію, що склалася в Грузії на тлі прийняття закону про “іноагентів”.
Зауважується, що обидві країни були рішучими прихильниками європейського шляху Грузії та активно підтримали рішення EUCO надати статус кандидата країні у грудні 2023 року.
З глибоким жалем ми беремо до відома рішення грузинського уряду та правлячої партії відхилитися від цього шляху, діючи проти наших спільних європейських цінностей та прагнень грузинського народу, – зазначили у спільній заяві.
Також додається, що європейський шлях Грузії намічено, однак, швидкість і напрямок руху “залежать від Грузії”.
Варто нагадати, що лідери Європейського Союзу закликали Грузію скасувати нещодавно ухвалений закон про “іноземних агентів”.
Своєю чергою, Бельгія, що нині головує в ЄС, висловила жаль у зв’язку з прийняттям грузинським парламентом закону про “іноагенти”. Як зауважила міністерка закордонних справ королівства Аджа Лябіб, цей закон віддаляє Грузію від європейських цінностей. Уряд країни “наполегливо” закликав владу Грузії переглянути заходи та “зберегти зобов’язання перед ЄС”.
Зауважується, що Бельгія підтримує грузинський народ та його вибір на користь демократії, захисту прав людини та верховенства закону.
Раніше, у зверненні до Жозепа Борреля, 31 депутат Європарламенту закликав зупинити статус кандидата на вступ в ЄС для Грузії через нещодавні події у країні.
14 травня парламент Грузії у третьому читанні затвердив закон про “іноагентів”. Попри протести десятків тисяч громадян, “за” закон проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів проголосували “проти”.
- У Грузії на площі Європи у Тбілісі пройшов багатотисячний мітинг проти закону про “іноагентів”.
- До антиурядового протесту з вимогою відкликання закону про “іноагентів” у Тбілісі могли долучитися щонайменше 200 тисяч осіб.
- У Грузії продовжуються протести через ухвалення закону про “іноагентів”. Співробітники МВС Грузії зайняли територію перед будівлею парламенту та затримують демонстрантів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі звинуватив Україну в атаці на іранське торговельне судно в Каспійському морі, внаслідок якої загинув моряк. Він заявив, що дії Києва не залишаться без відповіді.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, перебуваючи з дводенним візитом у Дамаску, закликав скасувати усі санкції, запроваджені проти Сирії за часів поваленого Башара Асада.
Президент Куби Мігель Діас-Канель назвав посилені санкції та нафтову блокаду з боку США “політичним геноцидом”. Він заявив, що Вашингтон використовує Гавану як зовнішнього ворога, щоб пояснити внутрішні протести та економічну нерівність.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт назвав смертельний напад на учасників прайду в Берліні ісламістським терактом. Поліція розшукує 21-річного підозрюваного, якого раніше пов’язували з радикальним середовищем.
26 липня президент Володимир Зеленський повідомив деталі наради з військовим командуванням стосовно українських далекобійних ударів по Росії. Глава держави відзначив, що план українських далекобійних санкцій проти Росії за цю війну виконується у відповідності з визначеними пріоритетами.