Німеччина та Велика Британія остаточно позбулися енергетичної залежності від РФ
Джерело: Bloomberg
За словами німецьких та британських посадовців, навіть якби Росія зараз закінчила війну проти України, і в Москві відбулася різка зміна режиму, торговельні відносини між Європою та її колишнім головним постачальником енергоносіїв не відновилися б.
Ці відносини закінчилися, — зазначив посол Німеччини у Великій Британії Мігель Бергер.
Своєю чергою, міністр енергетики Великобританії Грем Стюарт підтвердив слова Бергера, додавши, що “повернення не буде”.
Після повномасштабного вторгнення в Україну Європа скоротила свою залежність від російських енергоносіїв. Торік регіон запровадив заборону на імпорт вугілля та нафти з РФ. Постачання природного газу також значно скоротилося: газопровід Nord Stream спочатку був зупинений Росією, а потім пошкоджений підводними вибухами. Нині Росія забезпечує менш як 10% енергопостачання регіону порівняно з більш ніж третиною до повномасштабної війни.
Читайте також: ЄС планує зробити довгострокові спільні закупівлі неросійського газу — Bloomberg
Звісно, найсильніше постраждала Німеччина, котра позбулася половину постачання газу. Тоді як для Великої Британії це не було таким болючим кроком, позаяк, згідно з парламентським звітом, у 2021 році на РФ припадало лише 4% всього газу і 9% нафти.
Одначе, донині деякі країни Європи імпортують зріджений газ з РФ, і навіть наростили об’єми. Серед них зокрема Іспанія, Франція та Бельгія. Водночас Велика Британія такі постачання заборонила, а Німеччина уникає їх без офіційного ембарго.
Як запевнив Бергер, ці постачання також будуть поступово припинені по всій Європі, оскільки континент продовжує свої зусилля щодо диверсифікації джерел газу.
- Болгарія ввела високі податки на нафтогазові підприємства, що належать Росії, аби змусити європейських покупців шукати альтернативні варіанти.
- Після багатьох років зосередження “Газпрому” на трубопроводах до Європи та недостатніх інвестицій у потужності зрідженого природного газу у Путіна обмежуються можливості його влади.
- Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай.
- Європейська комісарка з питань енергетики Кадрі Сімсон заявила, що блок повинен скоротити експорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) і прагнути повністю відмовитись від нього.
- Прагнення Росії створити “газовий хаб” у Туреччині зіштовхується з затримками через розбіжності стосовно контролю.
Голова Держдуми РФ В’ячеслав Володін поскаржився на використання західної зброї та супутникових технологій для ударів по “цивільних об’єктах”. Мовляв, це може змусити Росію застосувати зброю, “яка не залишить сліду ні від кого”.
26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак.
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.
26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.
Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.