Норвегія планує щороку збільшувати кількість призовників на 50%
Джерело: Euractiv
Норвезький уряд оголосив 2 квітня, що збільшить кількість призовників внаслідок модернізації інфраструктури та створення нових посад у Силах оборони.
Уряд Норвегії анонсував збільшення кількості призовників приблизно з 9 000 до 13 500 осіб на рік, хоча й визнав, що для цього буде потрібен час.
Тепер, коли норвезькі збройні сили зростатимуть, уряд збільшить набір на 50% у найближчі роки. Їхнє число збільшиться на 4500», — заявив у вівторок міністр оборони Норвегії Бйорн Арільд Грам.
У Норвегії діє часткова система призову. Особи, відібрані з-поміж громадян віком від 19 до 47 років, складають іспит на придатність і проходять базовий військовий вишкіл, за яким може слідувати служба в запасі із загальним терміном близько 19 місяців.
Попри те, що минулими роками ця цифра зросла, близько 9000 осіб щороку відбираються на першу військову службу, приблизно 15% від призваних. Але тепер уряд Норвегії хоче досягти мети у 25% призваних до 2036 року.
Нам потрібно краще піклуватися про людей, які у нас уже є, і нам потрібні нові, — зазначив міністр оборони Норвегії Арільд Грем.
За словами міністра фінансів Норвегії Трюгве Слагсвольда Ведума, з цією метою планується створити до 400 нових посад для ефективного управління очікуваним збільшенням кількості призовників.
Люди є найважливішим ресурсом Збройних сил Норвегії. У нас має бути достатньо людей із потрібним досвідом у потрібний час, – заявив Грем.
Аби сприяти швидкому збільшенню можливостей з навчання, Збройні сили Норвегії орендуватимуть цивільну інфраструктуру до відкриття військового табору Тернінгмоена, що заплановане на 2036 рік.
- Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
- Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
- Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
- Зауважимо, у НАТО попередили, що занадто велика бюрократична тяганина заважає переміщенню військ у Європі – проблема, яка може спричинити серйозні затримки, якщо розпочнеться війна з Росією.
30 січня президент Володимир Зеленський підписав Закон 4188-IX “Про внесення змін до Закону України “Про природно-заповідний фонд України” щодо забезпечення збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду”.
30 січня до Міністерства закордонних справ викликали посла Словаччини Павела Віздала, котрому висловили рішуче несприйняття заяв офіційної Братислави про нібито втручання України у внутрішні справи країни, про раніше заявив прем’єр-міністр Роберт Фіцо.
30 січня президент США Дональд Трамп оголосив про запровадження 25% мит на імпорт з Канади та Мексики вже з 1 лютого.
Бюджетний комітет Німеччини закликав міністра фінансів Йорга Кукіса схвалити додаткові 3 мільярди євро (3,13 мільярда доларів) військової допомоги Україні, повідомили джерела.
Для завершення війни проти України необхідно тиснути на Росію, адже саме Москва виступає агресором, наголосила глава дипломатії Європейського Союзу Кая Каллас. Вона зазначила, що США повністю поділяють цю думку.