Норвегія створить запас зерна на випадок війни, пандемії та зміни клімату
Джерело: AP
25 червня уряд Норвегії підписав угоду про початок накопичення зерна, заявивши, що пандемія COVID-19, війна в Європі та зміна клімату визначили таку необхідність.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія створила комісію для оцінки сильних і слабких сторін своїх систем готовності до надзвичайних ситуацій, яка рекомендувала накопичувати зернові продукти.
Комісія рекомендувала поновити зернові запаси.
Угоду про зберігання 30 тис. тонн зерна підписали міністр сільського господарства та продовольства Гейр Поллестад та чотири приватні компанії. Окрім того, норвезька влада планує продовжити нарощувати зерновий резерв до 2029 року, аби одержати близько 82,5 тис. тонн зерна.
У нас було достатньо зерна для тримісячного споживання населенням Норвегії в кризовій ситуації, яка може виникнути, — зауважив Поллестад.
Чисельність населення Норвегії становить 5,6 млн осіб.
Міністерство сільського господарства та продовольства Норвегії заявило, що створення резервного запасу продовольчого зерна — це готовність до надзвичайної ситуації.
Раніше уряд королівства створював схожі запаси у 1950-ті роки, проте, ініціативу скасували у 2003 році.
Нині ж держава планує виділяти близько $6 млн на рік для поповнення зерносховищ.
Зауважимо, раніше у МЗС РФ заявили, що Північноатлантичний Альянс готується до потенційної війни з Росією.
- Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
- Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
- Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
У селищі Гвардійське у тимчасово окупованому Криму вже четверту добу триває пожежа на нафтобазі. У понеділок вдень над об’єктом спостерігався незначний дим, резервуар поливали водою з трьох пожежних машин. Однак 21 жовтня вогонь спалахнув із новою силою. У небо піднявся стовп чорного диму, який видно навіть із віддалених населених пунктів.
Заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса поінформував про розширення програми “Контракт 18-24” на усі бойові підрозділи Сил оборони.
Економічна криза в Росії загострюється: у 220 муніципалітетах витрати на продукти перевищують 50 % безготівкових платежів. Цей показник, відомий як закон Енгеля, стає індикатором масової бідності, де домогосподарства витрачають ледь не весь бюджет на базові потреби, не маючи ресурсів для розвитку чи інвестицій.
Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев розкритикував виступ нардепа Олексія Гончаренка, котрий звинуватив владу у тому, що за весь час повномасштабної війни досі військовослужбовці не мають чітких термінів служби.
21 жовтня міністр закордонних справ Росії Сергєй Лавров заявив, що припинення бойових дій в Україні означало б збереження “нацистського режиму” та заборону російської.