Норвегія створить запас зерна на випадок війни, пандемії та зміни клімату
Джерело: AP
25 червня уряд Норвегії підписав угоду про початок накопичення зерна, заявивши, що пандемія COVID-19, війна в Європі та зміна клімату визначили таку необхідність.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія створила комісію для оцінки сильних і слабких сторін своїх систем готовності до надзвичайних ситуацій, яка рекомендувала накопичувати зернові продукти.
Комісія рекомендувала поновити зернові запаси.
Угоду про зберігання 30 тис. тонн зерна підписали міністр сільського господарства та продовольства Гейр Поллестад та чотири приватні компанії. Окрім того, норвезька влада планує продовжити нарощувати зерновий резерв до 2029 року, аби одержати близько 82,5 тис. тонн зерна.
У нас було достатньо зерна для тримісячного споживання населенням Норвегії в кризовій ситуації, яка може виникнути, — зауважив Поллестад.
Чисельність населення Норвегії становить 5,6 млн осіб.
Міністерство сільського господарства та продовольства Норвегії заявило, що створення резервного запасу продовольчого зерна — це готовність до надзвичайної ситуації.
Раніше уряд королівства створював схожі запаси у 1950-ті роки, проте, ініціативу скасували у 2003 році.
Нині ж держава планує виділяти близько $6 млн на рік для поповнення зерносховищ.
Зауважимо, раніше у МЗС РФ заявили, що Північноатлантичний Альянс готується до потенційної війни з Росією.
- Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
- Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
- Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
Згідно з даними США, Росія втратила понад 4000 танків під час повномасштабної війни з Україною. Ця кількість майже дорівнює всьому танковому контингенту США, заявив Верховний головнокомандувач об’єднаними Збройними силами НАТО в Європі, генерал Кристофер Каволі на слуханнях у Комітеті з питань збройних сил Сенату США в Вашингтоні 3 квітня.
Внаслідок чергового російського обстрілу у Харкові збільшилася кількість загиблих та постраждалих осіб.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі генерал Крістофер Каволі запевнив, що Україна отримає додаткові винищувачі F-16, поки українські пілоти проходять навчання.
Пізно ввечері російські війська вдарили по Харкову безпілотниками. Ворог завдав удару по Новобаварському районі. Відомо про загиблого та 29 постраждалих.
Після трьох років війни, коли стало очевидно, що російська армія не здатна зламати Україну. Однак, лідер РФ Володимир Путін продовжує відмовлятися від припинення вогню. Попри певні тактичні успіхи, як, наприклад, вибиття українців з Курської області, шанси на перемогу військовим шляхом у Росії залишаються мінімальними. Військові втрати і економічні труднощі вказують на наближення кінця війни, однак Путін не зупиняє агресію.