Норвегія створить запас зерна на випадок війни, пандемії та зміни клімату
Джерело: AP
25 червня уряд Норвегії підписав угоду про початок накопичення зерна, заявивши, що пандемія COVID-19, війна в Європі та зміна клімату визначили таку необхідність.
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Норвегія створила комісію для оцінки сильних і слабких сторін своїх систем готовності до надзвичайних ситуацій, яка рекомендувала накопичувати зернові продукти.
Комісія рекомендувала поновити зернові запаси.
Угоду про зберігання 30 тис. тонн зерна підписали міністр сільського господарства та продовольства Гейр Поллестад та чотири приватні компанії. Окрім того, норвезька влада планує продовжити нарощувати зерновий резерв до 2029 року, аби одержати близько 82,5 тис. тонн зерна.
У нас було достатньо зерна для тримісячного споживання населенням Норвегії в кризовій ситуації, яка може виникнути, — зауважив Поллестад.
Чисельність населення Норвегії становить 5,6 млн осіб.
Міністерство сільського господарства та продовольства Норвегії заявило, що створення резервного запасу продовольчого зерна — це готовність до надзвичайної ситуації.
Раніше уряд королівства створював схожі запаси у 1950-ті роки, проте, ініціативу скасували у 2003 році.
Нині ж держава планує виділяти близько $6 млн на рік для поповнення зерносховищ.
Зауважимо, раніше у МЗС РФ заявили, що Північноатлантичний Альянс готується до потенційної війни з Росією.
- Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
- Данія оголосила про плани вперше поширити військовий призов на жінок і збільшити стандартний термін служби.
- Міністр оборони ФРН Борис Пісторіус прискорює відновлення обов’язкової військової служби в Німеччині. Згідно з інформацією видання, він доручив “до 1 квітня представити варіанти моделі німецької військової служби, яка робить масштабований, адаптований до загроз внесок у національну стійкість”.
- Міністерство оборони Хорватії підтвердило, що найближчим часом виступить із пропозицією щодо обов’язкового базового військового вишколу, який проводитиметься після закінчення середньої школи. Навчання триватиме місяць, коли воно запрацює на практиці, поки що невідомо.
- Голова Бюро національної безпеки Польщі Яцек Сівера заявив, що НАТО має лише три роки, щоб підготуватися до нападу з боку Росії.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.