NYT: Моджтаба Хаменеї потребує протезування та пластики обличчя, а Іраном керують генерали

Джерело: The New York Times.

Після зміни верховного лідера в Ірані система влади в країні зазнала суттєвих змін: ключові рішення щодо війни, безпеки та переговорів із США тепер ухвалює не одна людина, а група військових. Новий верховний лідер Моджтаба Хаменеї, син загиблого Алі Хаменеї, формально очолив державу, однак його роль значно відрізняється від тієї, яку мав його батько.

За інформацією джерел NYT у Тегерані, фактичний центр впливу перемістився до командирів Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), які визначають стратегічні рішення у сфері війни та дипломатії. Сам Моджтаба Хаменеї наразі виконує радше координуючу функцію і покладається на військове керівництво.

“Моджтаба керує країною як директор ради. Він значною мірою спирається на поради її членів, а рішення ухвалюються колективно. Генерали – це і є ця рада”, – заявив колишній радник президента Ірану Абдолреза Даварі.

Ситуацію ускладнює і фізичний стан нового лідера. Після авіаудару США та Ізраїлю наприкінці лютого, під час якого загинув його батько разом із членами родини, він отримав серйозні поранення і перебуває у прихованому місці. За словами джерел, Хаменеї переніс кілька операцій та потребує протезування, має важкі опіки обличчя й проходить тривале лікування, через що доступ до нього обмежений навіть для високопосадовців. Комунікація з ним відбувається через письмові повідомлення, які передають через довірених осіб.

Тож на тлі війни та втрат у керівництві країни різко зріс вплив КВІР. Якщо раніше корпус діяв як інструмент влади верховного лідера, то тепер він фактично став центром ухвалення рішень. Саме військові визначали стратегію Ірану у війні з США та Ізраїлем, зокрема щодо атак, перекриття Ормузької протоки та погодження на тимчасове перемир’я. Вони ж взяли на себе ключову роль у переговорах із Вашингтоном, відсунувши від цього процесу частину цивільного керівництва.

Президент Ірану Масуд Пезешкіан та уряд, за даними джерел, зосереджені переважно на внутрішніх питаннях – економіці та забезпеченні населення, тоді як зовнішньополітичні та військові рішення контролюють генерали. Аналітики зазначають, що новий лідер залежить від КВІР, оскільки саме військові відіграли ключову роль у його призначенні та забезпечують стабільність режиму.

“Моджтаба – лідер за статусом, але не має тієї абсолютної влади, яку мав його батько. Він залежить від КВІР, адже саме вони забезпечили йому цю позицію і підтримують систему”, – пояснив експерт International Crisis Group Алі Ваез.

Попри домінування військових, всередині керівництва Ірану залишаються розбіжності. Частина політиків виступає за продовження переговорів із США, зважаючи на значні економічні втрати від війни, які оцінюють приблизно у 300 мільярдів доларів. Однак генерали займають жорсткішу позицію. Саме вони наполягли на припиненні чергового раунду переговорів після того, як США не зняли морську блокаду та затримали іранські судна.

Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.

Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.

Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.

У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.