Офіс Генпрокурора звернувся до низки країн із запитом про затримання нардепа-втікача
Джерело: Офіс Генпрокурора
Офіс Генпрокурора, згідно з міжнародними договорами про видачу правопорушників, звернувся до низки відповідних країн із запитом про затримання і тимчасовий арешт народного депутата, підозрюваного у нападах на військового та правоохоронця, з метою його подальшої видачі Україні.
Зауважується, що за погодженням з Офісом Генпрокурора до обліків Генерального секретаріату Інтерполу внесли клопотання про публікацію Червоного оповіщення стосовно народного депутата.
Додамо, 29 серпня у Печерському районному суді міста Києва обрали запобіжний захід народному депутату Артему Дмитруку, котрий нещодавно незаконно виїхав за кордон, у вигляді тримання під вартою.
Контекст
Генпрокурор повідомив про підозру чинному народному депутату за фактами вчинення нападів групою осіб на правоохоронця та військового, замаху на викрадення вогнепальної зброї, спричинення потерпілому середньої тяжкості тілесних ушкоджень та хуліганстві.
Зокрема підозрюваний, перебуваючи в Одесі, діючи з групою осіб, здійснив напад на співробітника правоохоронного органу. Він умисно заподіяв правоохоронцю тілесних ушкоджень та намагався викрасти у нього зброю.
Крім того, в інший період часу підозрюваний, перебуваючи в Києві, під час суперечки завдав військовому декількох ударів, зокрема, у ділянку голови. Відповідно до висновку експерта, внаслідок протиправних дій потерпілому спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Своєю чергою, УП інформувала, що народний депутат Артем Дмитрук, який в Україні захищав церкву Московського патріархату, вже виїхав за кордон.
Нардеп незаконно покинув територію України у суботу, 24 серпня. Того ж дня він залишив територію Молдови і через аеропорт “Кишинів” полетів в Італію (рейс о 17:40 “Кишинів – Рим”).
Журналісти намагалися зв’язатися із Дмитруком, але його мобільний номер телефону більше не обслуговується.
24 серпня Дмитрук у Телеграм заявив, що його планують затримати, і невдовзі за місцем його проживання у Києві та Одесі відбуватимуться обшуки.
Раніше ми повідомляли, що Генеральний прокурор Андрій Костін зареєстрував кримінальні провадження проти народних депутатів Артема Дмитрука та Олександра Куницького, які брали участь у бійці в Києві.
Також нагадаємо, серед тих, хто відмовився підтримати законопроєкт про заборону УПЦ МП, майже всі представники депутатських груп “Відновлення України” та “Платформи за життя та мир”. Серед них, наприклад, Юрій Бойко – народний депутат України, який неодноразово заявляв про утиски УПЦ МП. Нещодавно в мережі з’явилось відео, де він російською мовою закликає владу “бути милосердною до священників УПЦ МП”.
У переліку також є Артем Дмитрук – обраний від “Слуги народу”, а зараз – позафракційний народний депутат України, розслідування щодо якого нещодавно опублікувало видання Bihus.Info. У ньому йдеться, що Артем Дмитрик співпрацює зі священником УПЦ МП Сергієм Чертиліним, якого підозрюють у низці злочинів проти України.
- Міністр внутрішніх справ Молдови Адріан Ефрос пояснив, чому депутату Верховної Ради Артему Дмитруку дозволили в’їхати до країни. За його словами, Дмитрук перетнув молдовський кордон як звичайний громадянин, не заявляючи про свій статус народного депутата України.
Прихильники зміни стверджують, що якщо 16-річні вже мають фінансові та договірні зобов’язання, вони повинні мати і право голосу. Проте Міністерство юстиції висловлює застереження щодо політичної обізнаності цієї вікової групи.
За даними CNN, адміністрація США наполягає на негайній відставці союзника Кремля. Повідомляється, що президент Дональд Трамп у розмові з Мадуро навіть пригрозив застосуванням сили у разі його відмови.
Секретар РНБО наголосив, що Київ та Вашингтон максимально зблизили свої позиції. Обидві сторони повністю поділяють ключові цілі України щодо забезпечення суверенітету та встановлення надійного миру.
Поліція Сіднея заарештувала двох громадян Казахстану за підозрою у шахрайстві у казино Crown. Подружжя нібито виграло майже $784 тисячі, використовуючи мініатюрну камеру та приховані навушники.
Громадяни Швейцарії переважною більшістю голосів відхилили пропозицію про запровадження нового податку. План передбачав оподаткування спадщини, яка перевищує 50 мільйонів швейцарських франків, за ставкою 50%.