Орбан після статті про членство України у ЄС заявив про «оголошення війни» Угорщині

Джерело: Віктор Орбан

Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан зреагував на статтю у ЗМІ про ймовірність часткового членства України у ЄС у 2027 році. Він назвав це “відкритим оголошенням війни Угорщині”.

Відповідна стаття вийшла напередодні у виданні Politico. Там вказувалось, що Євросоюз працює над безпрецедентним планом, який дасть змогу Україні частково стати членом блоку вже у 2027 році.

Зокрема у статті наголошується про те, що Угорщина є противником членства України у ЄС. Відтак блок стежитиме за виборами у квітні. Якщо переможцем виборів буде Орбан, Євросоюз сподівається натиснути на нього з допомогою президента США Дональда Трампа.

Якщо ж це не спрацює – Угорщину можуть позбавити права голосу відповідно до статті 7 договору ЄС, яку застосовують коли країна ризикує порушити основні цінності Євросоюзу. Це вважається найсерйознішою політичною санкцією, яку може накласти ЄС.

У відповідь Орбан заявив, що “офіційне видання брюссельської еліти” опублікувало план Брюсселя та Києва, який він назвав п’ятипунктним планом Зеленського. У межах цього плану, додав Орбан, сторони вирішили прийняти Україну в ЄС наступного року.

“Цей новий план є відкритим оголошенням війни Угорщині. Вони ігнорують рішення угорського народу та повні рішучості скинути угорський уряд будь-якими засобами. Вони хочуть, щоб до влади прийшла партія Тиса, тому що тоді не буде вето, спротиву та можливості залишатись обабіч конфлікту”.

Відтак, наголосив Орбан, на квітневих виборах угорці повинні зупинити їх, проголосувавши за його партію “Фідас”, яку він назвав “єдиним гарантом угорського суверенітету”.

16 вересня Верховна Рада після двох невдалих спроб в першому читанні ухвалила законопроєкти про оподаткування ПДВ посилок з іноземних інтернет магазинів – урядовий № 15460 та № 16051-1, авторства сумнозвісного Данила Гетманцева.

У попередній колонці я писала про соціальні інновації в Україні. Ці інновації є частиною громадянської стійкості й демократизації безпеки, до яких Європа зараз уважно придивляється. ЄС намагається зрозуміти, як розподілити відповідальність за власну безпеку між усім суспільством, а не залишати її лише інституціям. Він шукає конкретні способи залучити звичайних людей до захисту й спротиву.

Ранок понеділка, 14 вересня, видався справді нелегким. Як би то не було, за 7 років при владі Володимира Зеленського і його набраної по якихось під’їздах і теплотрасах команди, це вперше, коли з країни, ще до відставки, втік генпрокурор. 

Наполегливість, з якою влада намагається обкласти податком усе, до чого може дотягнутись, заслуговує набагато кращого застосування. Особливо там, де збільшення податків виглядає, м’яко кажучи, сумнівним рішенням, навіть як теоретичне джерело для наповнення держбюджету. І особливо недоречним – на тлі регулярного знищення складів з товарами в Україні, що вже призвело до дефіциту деяких груп товарів і навряд чи зміниться в найближчому майбутньому, насамперед взимку, коли сили і ресурси ППО будуть спрямовані перш за все на порятунок енергетики, водо- і газопостачання, а не складів з одягом та іграшками.

Раптове звернення Михайла Федорова напередодні голосування за його наступника в МО викликало очікуваний ажіотаж – адже він перший з владної команди, хто прямо закликав до проведення виборів під час війни, критикуючи систему управління державою – яку ж сам 7 років допомагав створювати. І цим дещо нагадав ще одного напівміфічного персонажа української політики – народного улюбленця та “реального” кандидата на виборах 2019 року, Василя Голобородька.