Падіння рубля спричинило формування ворогуючих фракцій всередині російських еліт – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Наближення російської валюти до рівня 100 за долар викликало суперечку між елітами як про причини падіння грошової одиниці, так і про способи вирішення проблеми.
На думку головного економічного радника президента Володимира Путіна Максима Орєшкіна, провина через ситуацію, що склалася, “повністю повинна лягти на Центральний банк та його м’яку монетарну політику”.
Як пояснив Орєшкін в інтерв’ю російським ЗМІ, Центральний банк повинен використати “всі необхідні інструменти для нормалізації ситуації найближчим часом”.
На тлі цієї ситуації в уряді РФ почали точитися суперечки між міністром фінансів Антоном Сілуановим, який наполягав на жорсткому обов’язковому продажі іноземних доходів для експортерів, і його опонентами, що були на боці ЦБ.
Зазначено, що спочатку Сілуанов послуговувався аргументами на користь примусової конвертації експортерами до 90% їхніх іноземних доходів. Натомість ЦБ категорично не підтримав цю пропозицію. Своєю чергою, міністр економіки Максим Решетніков не мав твердої позиції з цього питання.
Зрештою Центральний банк оголосив, що утримується від купівлі іноземної валюти, а потім скликав екстрене засідання, результатом якого було значне підвищення процентної ставки.
“Здається, російський Центральний банк був вимушений “доводити свою відповідальність” через критику з боку урядових економістів і міністрів. Останнє підвищення ставок виглядало так, ніби ЦБ поставили в кут такою критикою”, – йдеться у звіті аналітиків Commerzbank AG.
- Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.
- 15 серпня російський рубль піднявся щодо американського долара після того, як інвестори пропустили, що Центробанк РФ підвищить ставки на позачерговому політичному засіданні після того, як напередодні російська валюта почала коштувати 101 рубль за один долар США, що спонукало Кремль до жорсткішої монетарної політики.
Ввечері 29 жовтня президент Володимир Зеленський повідомив, що українські сили знищили два російські винищувачі Су-34 та уразили пускову установку ракетного комплексу “Іскандер”.
29 жовтня президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав Китай посилити тиск на Росію з метою завершення повномасштабної війни.
Російські війська, ймовірно, готують масштабний наступ на Херсон, використовуючи тимчасове припинення вогню в окупованих Олешках для перекидання техніки та військовослужбовців. Про це повідомили українські військові, котрі стверджують, що зафіксували на відео активне переміщення російських підрозділів. За їхньою оцінкою, наступ може розпочатися після завершення перемир’я 1 листопада.
29 жовтня Військова служба правопорядку заперечила інформацію про нібито втечу двох російських військовополонених зі зброєю з-під варти ВСП на Харківщині.
Автоматизовані турелі вже знищили понад 60 повітряних цілей у межах проєкту приватної протиповітряної оборони. Системи збивають, зокрема, реактивні “Бандеролі” та безпілотники “Герань-5”.