Падіння рубля спричинило формування ворогуючих фракцій всередині російських еліт – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Наближення російської валюти до рівня 100 за долар викликало суперечку між елітами як про причини падіння грошової одиниці, так і про способи вирішення проблеми.
На думку головного економічного радника президента Володимира Путіна Максима Орєшкіна, провина через ситуацію, що склалася, “повністю повинна лягти на Центральний банк та його м’яку монетарну політику”.
Як пояснив Орєшкін в інтерв’ю російським ЗМІ, Центральний банк повинен використати “всі необхідні інструменти для нормалізації ситуації найближчим часом”.
На тлі цієї ситуації в уряді РФ почали точитися суперечки між міністром фінансів Антоном Сілуановим, який наполягав на жорсткому обов’язковому продажі іноземних доходів для експортерів, і його опонентами, що були на боці ЦБ.
Зазначено, що спочатку Сілуанов послуговувався аргументами на користь примусової конвертації експортерами до 90% їхніх іноземних доходів. Натомість ЦБ категорично не підтримав цю пропозицію. Своєю чергою, міністр економіки Максим Решетніков не мав твердої позиції з цього питання.
Зрештою Центральний банк оголосив, що утримується від купівлі іноземної валюти, а потім скликав екстрене засідання, результатом якого було значне підвищення процентної ставки.
“Здається, російський Центральний банк був вимушений “доводити свою відповідальність” через критику з боку урядових економістів і міністрів. Останнє підвищення ставок виглядало так, ніби ЦБ поставили в кут такою критикою”, – йдеться у звіті аналітиків Commerzbank AG.
- Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.
- 15 серпня російський рубль піднявся щодо американського долара після того, як інвестори пропустили, що Центробанк РФ підвищить ставки на позачерговому політичному засіданні після того, як напередодні російська валюта почала коштувати 101 рубль за один долар США, що спонукало Кремль до жорсткішої монетарної політики.
Самопроголошений президент РБ Олександр Лукашенко заявив, що Білорусь не планує долучатися до бойових дій проти України. Він звернувся до посла РФ Бориса Гризлова, закликавши не втягувати країну у війну.
25 червня речник ВМС ЗСУ Дмитро Плетенчук спростував інформацію про нібито відступ російських військ із Кінбурнської коси.
25 червня президент Володимир Зеленський повідомив про затвердження 40-денної операції СБУ щодо впливу на РФ, аби домогтися завершення повномасштабної війни.
Правоохоронці оголосили підозру старшій лейтенантці військової частини на Львівщині через закупівлю генераторів за завищеними цінами. Держава зазнала збитків на понад 18,6 млн грн.
Сухопутні війська Збройних сил України відреагували на поширену в медіа інформацію щодо 425-го окремого штурмового полку “Скеля”. У командуванні заявили, що за наведеними фактами вже працюють уповноважені органи, а сама ситуація перебуває на контролі.