Падіння рубля спричинило формування ворогуючих фракцій всередині російських еліт – Bloomberg
Джерело: Bloomberg
Наближення російської валюти до рівня 100 за долар викликало суперечку між елітами як про причини падіння грошової одиниці, так і про способи вирішення проблеми.
На думку головного економічного радника президента Володимира Путіна Максима Орєшкіна, провина через ситуацію, що склалася, “повністю повинна лягти на Центральний банк та його м’яку монетарну політику”.
Як пояснив Орєшкін в інтерв’ю російським ЗМІ, Центральний банк повинен використати “всі необхідні інструменти для нормалізації ситуації найближчим часом”.
На тлі цієї ситуації в уряді РФ почали точитися суперечки між міністром фінансів Антоном Сілуановим, який наполягав на жорсткому обов’язковому продажі іноземних доходів для експортерів, і його опонентами, що були на боці ЦБ.
Зазначено, що спочатку Сілуанов послуговувався аргументами на користь примусової конвертації експортерами до 90% їхніх іноземних доходів. Натомість ЦБ категорично не підтримав цю пропозицію. Своєю чергою, міністр економіки Максим Решетніков не мав твердої позиції з цього питання.
Зрештою Центральний банк оголосив, що утримується від купівлі іноземної валюти, а потім скликав екстрене засідання, результатом якого було значне підвищення процентної ставки.
“Здається, російський Центральний банк був вимушений “доводити свою відповідальність” через критику з боку урядових економістів і міністрів. Останнє підвищення ставок виглядало так, ніби ЦБ поставили в кут такою критикою”, – йдеться у звіті аналітиків Commerzbank AG.
- Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, відтак перемістившись у трійку найгірших ринків, що розвиваються, разом з турецькою лірою та аргентинським песо.
- 15 серпня російський рубль піднявся щодо американського долара після того, як інвестори пропустили, що Центробанк РФ підвищить ставки на позачерговому політичному засіданні після того, як напередодні російська валюта почала коштувати 101 рубль за один долар США, що спонукало Кремль до жорсткішої монетарної політики.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії через міни та вибухонебезпечні залишки війни в Україні постраждали 1 645 цивільних людей, серед них 170 дітей.
Україна у червні отримала 7,2 млрд євро військової допомоги від міжнародних партнерів — це найвищий місячний показник із квітня 2024 року.
Україна передала Росії пропозицію про взаємне припинення атак на цивільні об’єкти у Чорному морі. Ініціативу Київ направив через третю сторону, повідомило обізнане із ситуацією джерело.
На станції київського метро “Сирець” розмістили навігаційні наліпки з рекомендаціями щодо розміщення на платформі під час перебування в укритті.
НАБУ та САП повідомили про нові факти у справі щодо зловживань у Держспецзв’язку під час закупівлі дронів для Сил оборони України у 2023 році. Загальна сума збитків зросла з 90 млн грн до 254 млн грн.