Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи РФ
Джерело: ERR
Депутати парламенту Естонії в середу, 15 травня, прийняли закон, який дозволяє використовувати заморожені російські активи для компенсації збитків, завданих Україні від війни.
За ухвалення закону проголосували 65 членів Рійгікогу, проти – 3. Тепер президент має оприлюднити закон, щоб він набув чинності.
Згідно з законом створюється національний механізм забезпечення фінансової відповідальності держави-агресора за шкоду, заподіяну порушеннями міжнародного права, повідомили в Рійгікогу.
“Естонія виступила ініціатором цього питання, і сьогодні ми зробили великий крок до створення прецеденту, який могла б наслідувати Європа”, – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Він висловив надію, що ЄС зможе швидко прогресувати у використанні прибутків, отриманих від заморожених російських активів, для надання допомоги Україні.
“Однак це має бути лише перший крок до того, щоб змусити агресора заплатити за руйнування, які він завдав Україні. Ми також повинні рухатися вперед у використанні основних засобів, тому що більшість заморожених суверенних активів Росії, вартістю 300 мільярдів євро, є в основному в Європі”, – додав міністр.
- 14 травня Держсекретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи з візитом у столиці України, заявив, що Росія має заплатити за те, що вона зруйнувала, і США мають намір використати для цього заморожені російські активи.
- 6 травня канцлер ФРН Олаф Шольц погодився, що доходи від заморожених російських коштів в Європейському Союзі можна у майбутньому використати для закупівлі озброєння в усьому світі на користь України.
- 12 грудня Європейська комісія затвердила пропозицію стосовно законодавчого акта щодо використання доходів заморожених російських активів для відновлення України.
- Західні країни заморозили російські суверенні активи на суму 300 мільярдів доларів.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.