Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи РФ
Джерело: ERR
Депутати парламенту Естонії в середу, 15 травня, прийняли закон, який дозволяє використовувати заморожені російські активи для компенсації збитків, завданих Україні від війни.
За ухвалення закону проголосували 65 членів Рійгікогу, проти – 3. Тепер президент має оприлюднити закон, щоб він набув чинності.
Згідно з законом створюється національний механізм забезпечення фінансової відповідальності держави-агресора за шкоду, заподіяну порушеннями міжнародного права, повідомили в Рійгікогу.
“Естонія виступила ініціатором цього питання, і сьогодні ми зробили великий крок до створення прецеденту, який могла б наслідувати Європа”, – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Він висловив надію, що ЄС зможе швидко прогресувати у використанні прибутків, отриманих від заморожених російських активів, для надання допомоги Україні.
“Однак це має бути лише перший крок до того, щоб змусити агресора заплатити за руйнування, які він завдав Україні. Ми також повинні рухатися вперед у використанні основних засобів, тому що більшість заморожених суверенних активів Росії, вартістю 300 мільярдів євро, є в основному в Європі”, – додав міністр.
- 14 травня Держсекретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи з візитом у столиці України, заявив, що Росія має заплатити за те, що вона зруйнувала, і США мають намір використати для цього заморожені російські активи.
- 6 травня канцлер ФРН Олаф Шольц погодився, що доходи від заморожених російських коштів в Європейському Союзі можна у майбутньому використати для закупівлі озброєння в усьому світі на користь України.
- 12 грудня Європейська комісія затвердила пропозицію стосовно законодавчого акта щодо використання доходів заморожених російських активів для відновлення України.
- Західні країни заморозили російські суверенні активи на суму 300 мільярдів доларів.
4 червня президент Володимир Зеленський оприлюднив відкритий лист до глави Росії Володимира Путіна, у якому заявив про готовність до переговорів щодо завершення війни та припинення вогню.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська розвідка має дані про наміри Росії продовжувати війну проти України щонайменше до 2028 року та розглядає можливість втягування в конфлікт Білорусі.
4 червня, під час зустрічі з керівниками міжнародних інформаційних агентств, глава РФ Володимир Путін зроби низку суперечливих заяв, зокрема розповідаючи про наступ російських військ по всій лінії фронту, готовність вдарити “Орєшником” по міській інфраструктурі та водночас закликаючи Україну до переговорів “на основі компромісів”.
Єврокомісар із внутрішніх справ Магнус Бруннер заявив, що ініціативу окремих країн ЄС стосовно виключення українських чоловіків призовного віку з переліку осіб з програми тимчасового захисту, підтримує насамперед Україна.
Усі члени Європейського Союзу домовилися розпочати переговори з Україною та Молдовою щодо відкриття першого кластера у межах процесу вступ до блоку.