Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи РФ

Джерело: ERR

Депутати парламенту Естонії в середу, 15 травня, прийняли закон, який дозволяє використовувати заморожені російські активи для компенсації збитків, завданих Україні від війни.

За ухвалення закону проголосували 65 членів Рійгікогу, проти – 3. Тепер президент має оприлюднити закон, щоб він набув чинності.

Згідно з законом створюється національний механізм забезпечення фінансової відповідальності держави-агресора за шкоду, заподіяну порушеннями міжнародного права, повідомили в Рійгікогу.

“Естонія виступила ініціатором цього питання, і сьогодні ми зробили великий крок до створення прецеденту, який могла б наслідувати Європа”, – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

Він висловив надію, що ЄС зможе швидко прогресувати у використанні прибутків, отриманих від заморожених російських активів, для надання допомоги Україні. 

“Однак це має бути лише перший крок до того, щоб змусити агресора заплатити за руйнування, які він завдав Україні. Ми також повинні рухатися вперед у використанні основних засобів, тому що більшість заморожених суверенних активів Росії, вартістю 300 мільярдів євро, є в основному в Європі”, – додав міністр.

Вранці 22 березня російські війська атакували безпілотниками територію медичного закладу у селищі Великий Бурлук, що на Харківщині.

22 березня Україну відвідала делегація на чолі з Адміралом П’єром Вандьє, Верховним головнокомандувачем Об’єднаних Збройних Сил НАТО з питань трансформації.

Сили оборони за добу уразили низку важливих цілей росіян, зокрема зенітні ракетні комплекси “Бук-М1” у Брянській області РФ та “Бук-М2” на тимчасово окупованій частині Запорізької області, а також логістичні хаби, командні пункти й райони зосередження живої сили противника.

На тимчасово окупованій частині Луганської області фіксують проблеми з доступом до Telegram.

Уряд прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана протягом років забезпечував Москві доступ до закритих обговорень у Європейському Союзі. Про це повідомили кілька чинних і колишніх європейських посадовців у сфері безпеки, зокрема колишній керівник служби кіберзахисту Угорщини Ференц Фрес.