Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи РФ
Джерело: ERR
Депутати парламенту Естонії в середу, 15 травня, прийняли закон, який дозволяє використовувати заморожені російські активи для компенсації збитків, завданих Україні від війни.
За ухвалення закону проголосували 65 членів Рійгікогу, проти – 3. Тепер президент має оприлюднити закон, щоб він набув чинності.
Згідно з законом створюється національний механізм забезпечення фінансової відповідальності держави-агресора за шкоду, заподіяну порушеннями міжнародного права, повідомили в Рійгікогу.
“Естонія виступила ініціатором цього питання, і сьогодні ми зробили великий крок до створення прецеденту, який могла б наслідувати Європа”, – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Він висловив надію, що ЄС зможе швидко прогресувати у використанні прибутків, отриманих від заморожених російських активів, для надання допомоги Україні.
“Однак це має бути лише перший крок до того, щоб змусити агресора заплатити за руйнування, які він завдав Україні. Ми також повинні рухатися вперед у використанні основних засобів, тому що більшість заморожених суверенних активів Росії, вартістю 300 мільярдів євро, є в основному в Європі”, – додав міністр.
- 14 травня Держсекретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи з візитом у столиці України, заявив, що Росія має заплатити за те, що вона зруйнувала, і США мають намір використати для цього заморожені російські активи.
- 6 травня канцлер ФРН Олаф Шольц погодився, що доходи від заморожених російських коштів в Європейському Союзі можна у майбутньому використати для закупівлі озброєння в усьому світі на користь України.
- 12 грудня Європейська комісія затвердила пропозицію стосовно законодавчого акта щодо використання доходів заморожених російських активів для відновлення України.
- Західні країни заморозили російські суверенні активи на суму 300 мільярдів доларів.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 3 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 167 бойових зіткнень.
У Києві можуть використовувати російські радіоретранслятори МЕШ для забезпечення тимчасового каналу управління ударними дронами Shahed під час атак.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.