Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи РФ
Джерело: ERR
Депутати парламенту Естонії в середу, 15 травня, прийняли закон, який дозволяє використовувати заморожені російські активи для компенсації збитків, завданих Україні від війни.
За ухвалення закону проголосували 65 членів Рійгікогу, проти – 3. Тепер президент має оприлюднити закон, щоб він набув чинності.
Згідно з законом створюється національний механізм забезпечення фінансової відповідальності держави-агресора за шкоду, заподіяну порушеннями міжнародного права, повідомили в Рійгікогу.
“Естонія виступила ініціатором цього питання, і сьогодні ми зробили великий крок до створення прецеденту, який могла б наслідувати Європа”, – сказав міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.
Він висловив надію, що ЄС зможе швидко прогресувати у використанні прибутків, отриманих від заморожених російських активів, для надання допомоги Україні.
“Однак це має бути лише перший крок до того, щоб змусити агресора заплатити за руйнування, які він завдав Україні. Ми також повинні рухатися вперед у використанні основних засобів, тому що більшість заморожених суверенних активів Росії, вартістю 300 мільярдів євро, є в основному в Європі”, – додав міністр.
- 14 травня Держсекретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи з візитом у столиці України, заявив, що Росія має заплатити за те, що вона зруйнувала, і США мають намір використати для цього заморожені російські активи.
- 6 травня канцлер ФРН Олаф Шольц погодився, що доходи від заморожених російських коштів в Європейському Союзі можна у майбутньому використати для закупівлі озброєння в усьому світі на користь України.
- 12 грудня Європейська комісія затвердила пропозицію стосовно законодавчого акта щодо використання доходів заморожених російських активів для відновлення України.
- Західні країни заморозили російські суверенні активи на суму 300 мільярдів доларів.
У Запоріжжі двоє людей дістали поранення внаслідок російської атаки.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 серпня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 186 бойових зіткнень.
Президент Фінляндії Александр Стубб вважає, що Китай не допустить застосування Росією ядерної зброї. Відповідні запевнення він нібито отримав від міністра закордонних справ КНР Ван І.
Бельгія не має наміру відступати від власної позиції проти використання заморожених російських активів для підтримки України, попри спроби чотирьох країн ЄС знову просунути ініціативу.
У ніч на 30 серпня Сили оборони України уразили кілька об’єктів на території Росії, зокрема нафтопереробний завод у Ленінградській області, місце зберігання та запуску ударних безпілотників у Ростовській області й аеродром у Краснодарському краї.