Пашинян підтвердив можливий вихід Вірменії з ОДКБ
Джерело: пресконференція Ніколо Пашиняна
Вірменія вийде з Організації Договору про колективну безпеку на чолі з РФ, якщо та не виконає своїх зобов’язань перед Єреваном та не визначить свою зону відповідальності у країні, заявив вірменський прем’єр-міністр Нікол Пашинян 12 березня.
Ми зараз просимо, очікуємо, вимагаємо, щоб наші партнери з ОДКБ відповіли на запитання, якою є зона відповідальності ОДКБ у Вірменії, — пояснив Пашинян.
Так, за його словами, раніше ОДКБ та Росія висловлювали “чітку позицію”, що суверенна територія Вірменії — це “червона лінія” для Москви та організації. Однак, глава вірменського уряду наголосив, що низка “вторгнень Азербайджану” у 2021 та 2022 роках не спричинила вказаних у статуті ОДКБ кроків.
У 2020 році в ОДКБ заявили, що готові відправити так званих “миротворців” до Вірменії, тож в Єревана постало запитання, чому організація виступає як нейтральна сторона.
За словами вірменського прем’єра, якщо ОДКБ відповість на запитання, як вона бачить суверенну територію Вірменії, і якщо ця відповідь “відповідатиме уявленням”, то питання між республікою та організацією буде вирішено. Якщо ж ні, Пашинян підтвердив, що Вірменія вийде з ОДКБ.
Раніше Нікол Пашинян заявив, що Організація договору про колективну безпеку становить загрозу Єревану.
Замість того, щоб виконувати свої зобов’язання перед Вірменією у сфері безпеки, ОДКБ навпаки, створює проблеми безпеки. І ця позиція, говорю прямо, є загрозою національній безпеці Вірменії, — заявив Пашинян.
Пашинян наголосив, що членство Вірменії в ОДКБ зараз практично заморожене. Він пояснив, що Єреван не має постійного представника в ОДКБ і не бере участі в заходах вже тривалий час.
Влада Вірменії регулярно критикувала Росію та ОДКБ у бездіяльності та відсутності реакції на прохання Єревана про допомогу. Зокрема 3 вересня Пашинян в інтерв’ю La Repubblica заявив про дистанціювання РФ від Південного Кавказу.
У вересні президент Вірменії Ваагн Хачатурян ухвалив рішення відкликати Віктора Біягова з посади постійного та повноважного представника країни в Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) на чолі з РФ.
Рішення прийняли за поданням прем’єр-міністра Нікола Пашиняна.
У жовтні прем’єр-міністр Нікол Пашинян заявив, що Вірменія диверсифікує партнерство у сфері безпеки, а 23 жовтня країна підписала угоду про військову співпрацю з Францією.
Вже 14 листопада прем’єр-міністр Нікол Пашинян провів телефонну розмову з самопроголошеним президентом РБ Олександром Лукашенком, під час якої повідомив, що його країна не буде присутня на зібранні ОДКБ.
Наприкінці 2022 року Пашинян відмовився підписувати спільну декларацію Ради колективної безпеки ОДКБ через відсутність політичної оцінки “агресії Азербайджану” проти Вірменії. Пізніше Пашинян повідомив, що Вірменія може вийти з ОДКБ.
Щобільше, у 2023 році Вірменія не брала участі у заходах ОДКБ, зокрема, у двох навчаннях та саміті у РБ. Тоді у Кремлі висловлювали “розчарування” стосовно цього.
Довідка. Організація договору про колективну безпеку (ОДКБ) – військовий блок, створений Росією у 1992 році на противагу НАТО. Окрім РФ, до нього входять Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан та Таджикистан. Раніше до організації входили також Азербайджан, Грузія й Узбекистан.
Основні сили організації – близько 30 000 осіб у різних військових угрупованнях, включно й оперативних. Члени ОДКБ не раз висловлювалися проти НАТО, розглядаючи Альянс як загрозу. Окрім того, виходячи з публічних заяв представників організації, ОДКБ вважає країни, що межують із країнами-членами ОДКБ, “зоною відповідальності ОДКБ”.
- Вірменія більше не може покладатися на Росію як на свого основного оборонного та військового партнера, оскільки Москва неодноразово підводила її. Тому Єреван повинен подумати про налагодження тісніших зв’язків зі Сполученими Штатами та Францією.
- 1 лютого у Вірменії набув чинності Римський статут, що означає офіційне приєднання країни до Міжнародного кримінального суду.
- Вірменський регуляторний орган зупинив на 30 днів діяльність компанії “Тоспа”, що ретранслює програму “Sputnik Вірменія”.
Глави урядів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Норвегії, Польщі та Швеції 27 листопада ухвалили спільну заяву, в якій запевнили у посиленні підтримки України найближчими місяцями.
У Франції розглядають можливість розробки балістичної ракети наземного базування з радіусом дії до 1000 кілометрів. Це питання обговорюється між командуванням Збройних сил Франції та Генеральним директоратом з озброєння.
На світових ринках ціни на каву стрімко зростають через побоювання щодо глобальних постачань. У Нью-Йорку ф’ючерси на арабіку досягли найвищого рівня з 1977 року, підскочивши на 3,9%. Загалом цього року ціна на цей сорт зросла на майже 70%.
Під час рейсу авіакомпанії Swiss Air із Цюріха до Брюсселя одному з пасажирів стало зле — тоді екіпаж звернувся за допомогою до людей із медичними знаннями на борту. На заклик відгукнулася голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, котра і надала першу допомогу ще до посадки літака.
Президент Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні повідомив, що у четвер, 28 листопада підпише закон про державний бюджет на 2025 рік.