Пелосі звинуватила Байдена у запізнілому виході з президентських перегонів

Джерело: The New York Times

Колишня спікерка Палати представників Ненсі Пелосі вважає, що Джо Байдену варто було раніше відмовитись від участі у виборах президента США і не обирати поспішно на своє місце Камалу Гарріс.

На думку Пелосі, коли Байден відмовився від участі у виборах, це мало б означати, що всередині Демократичної партії розпочнеться боротьба за нового кандидата, а не “помазання” віцепрезидентки Камали Гарріс.

“Якби президент пішов раніше, у перегонах могли б бути й інші кандидати. Очікувалось, що якщо президент відмовиться від участі, то будуть відкриті праймеріз”, – сказала політикиня.

Вона додала, що Гарріс могла б досягти успіху у праймеріз, і це б зробило її сильнішою кандидаткою, однак цього не сталось.

“І оскільки президент одразу підтримав Камалу Гарріс, це справді зробила праймеріз практично неможливим у той час. Якби все це відбулось набагато раніше, все було б по-іншому”, – додала Пелосі.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.