Переговори про вступ України в ЄС: стартував скринінг законодавства у сфері енергетики

Джерело: Міненерго

8 липня у Брюсселі розпочався офіційний скринінг українського законодавства на відповідність праву Європейського Союзу у сфері енергетики.

Під час заходу представники органів державної влади та енергетичних компаній презентували нинішній стан імплементації актів права ЄС за такими напрямками, як енергоефективність, ринок газу, безпека постачання, відновлювана енергетика та транс’європейські енергетичні мережі.

У пресслужбі пояснили, що скринінг є важливим етапом у переговорному процесі щодо вступу України до ЄС та визначатиме подальші кроки з імплементації acquis ЄС за главами 15 “Енергетика” та 21 “Транс’європейські мережі”.

Українська сторона окреслила основні виклики у процесі імплементації та поінформувала про потреби у підтримці з боку ЄС.

Представники Європейської Комісії наголосили, що енергетика є одним із ключових розділів переговорів, оскільки охоплює питання лібералізації ринку та енергетичної безпеки. Також відзначили прогрес України у сферах газу, електроенергетики, дизайну ринку, а також у зміцненні інституційної спроможності, що стало можливим завдяки багаторічній підтримці з боку ЄС.

Заступник міністра Роман Андарак акцентував на символічності того, що напередодні початку офіційного скринінгу у Верховній Раді зареєстрували два важливі законопроєкти:”Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації норм європейського права з інтеграції енергетичних ринків, підвищення безпеки постачання та конкурентоспроможності у сфері енергетики” і “Про інфраструктурні проекти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес”.

Європейській стороні вже передали законопроєкт щодо інтеграції енергетичних ринків для оцінки його відповідності європейському законодавству. Українська сторона очікує, що відповідний висновок сприятиме його ухваленню Радою.

Своєю чергою, заступник міністра Микола Колісник відзначив потенціал співпраці у сфері розвитку біометану, адже початок 2025 року ознаменувався першим експортом українського біометану до ЄС, що засвідчило високий інтерес ринку.

Серед інших ініціатив, запропонованих українською стороною, – посилення співпраці між національним енергетичним регулятором та Агентством з питань співробітництва енергетичних регуляторів (ACER), долучення України як спостерігача до органів ЄС, що здійснюють розробку енергетичного законодавства тощо.

Раніше Україна завершила скринінг за розділами переговорів про вступ до ЄС – “Транспорт” та “Транс’європейські транспортні мережі”. Протягом чотирьох днів у Брюсселі презентували 77 тематичних доповідей, котрі охопили всі види транспорту, питання безпеки, корупційних ризиків та екології.

Також Україна завершила офіційний скринінг відповідності законодавства нормам ЄС за розділом “Підприємництво та промислова політика”. Єврокомісія позитивно оцінила реформи в підтримці бізнесу, водночас вказавши на необхідність швидшого впровадження Директиви щодо прострочених платежів.

Додамо, на саміті ЄС 20 березня лідери 26 країн провели зустріч із президентом Володимиром Зеленським та підтвердили свою непохитну підтримку України у її боротьбі проти російської агресії. Учасники саміту ухвалили документ EUCO 11/25, у якому підтверджується курс Євросоюзу на зміцнення обороноздатності України.

Довідка. Скринінг відбувається за 33 переговорними розділами. Вони згруповані за шістьма кластерами, або тематичними блоками. Переговори стосовно кожного розділу розпочинаються лише після того, як країна-кандидат продемонструє готовність до адаптації своїх законів та практик до стандартів ЄС. Етап називається “відкриття розділу”.

Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з журналістами заявив, що однією з країн, яка блокує рішення щодо членства України в ЄС, є Угорщина.
За повідомленням ЗМІ великі держави Європи схиляються до ідеї конфіскувати понад 200 млрд російських заморожених активів, у випадку, якщо РФ порушить майбутню мирну угоду.
Для Варшави та польського головування в ЄС відкриття переговорів про вступ України до Євросоюзу є “дуже важливим”. Багато країн чинять тиск на Будапешт, закликаючи його не використовувати двосторонні суперечності з Києвом для блокування євроінтеграційного процесу України.

Радянський Союз, як тоталітарна імперія, не просто забороняв релігійні свята – він систематично спотворював їх, щоб стерти національну ідентичність поневолених народів. Українське Різдво стало однією з жертв цієї політики, де традиції були розмиті, а релігійний зміст замінений на атеїстичну пропаганду. Особливо цинічним було нав’язування дати святкування 7 січня, яка прив’язувала українців до московської церковної традиції, та впровадження чужорідних елементів, як Дід Мороз і секулярний Новий рік.