Під час штурмів солдати РФ прикриваються українськими військовополоненими (відео)
Джерело: “Радіо Свобода”
Журналістам вдалося отримати відео з дрона, на якому група військових армії Росії на одному з напрямків фронту, ймовірно, веде трьох полонених попереду себе, ведучи вогонь за їхніми спинами.
Розслідувачі верифікували відео і чітко визначили локацію, де відбувалися події. Запис відбувся на Запорізькому напрямку в районі Роботиного, одначе, на прохання самих військових точне місце подій не вказують.
На записі група російських солдатів веде трьох українських військовополонених. Разом з тим веде вогонь за їхніми спинами.
Українські військові наголошують, що так росіяни прикриваються полоненими під час штурмових дій, аби змусити наших оборонців на позиціях не відкривати по них вогонь.
Радіо Свобода отримало відео із дрона, на якому видно, як група військових армії Росії веде трьох полонених вперед, а за їхніми спинами веде вогонь. pic.twitter.com/yx1Mi7t1GI
— Радіо Свобода (@radiosvoboda) December 13, 2023
Натомість вдалося встановити, що на цьому напрямку розташовані російські війська 234-го десантно-штурмового полку у складі 76-ї десантно-штурмової дивізії армії РФ.
Згідно з кадрами, російські солдати почали відступати під час бою, відіславши беззбройних полонених назад, а потім вистрелили в бік одного з них. Наразі доля українського бійця невідома.
Використовуючи осіб, які не є бойовою одиницею, як живий щит…- є грубим порушення норм міжнародного гуманітарного права, — пояснила юристка у сфері міжнародного кримінального права Анна Вишнякова.
Як зазначив уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, у разі підтвердження відео, це буде “пряме порушення Женевських конвенцій”.
Довідка. Правовий статус військовополоненого визначено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими від 12.08.1949 року (далі – Конвенція), яку було ратифіковано Указом ПВР УРСР від 03.07.1954 року, а для України Конвенція набула чинності 03.01.1955 року.
Положення Конвенції застосовуються не лише в мирний час, а й:
- в усіх випадках оголошеної війни чи будь-якого іншого збройного конфлікту, що може виникнути між двома чи більше Високими Договірними Сторонами, навіть якщо стан війни не визнаний однією з них;
- в усіх випадках часткової або повної окупації території Високої Договірної Сторони, навіть якщо цій окупації не чиниться жодний збройний опір.
Відповідно до статті 12 Конвенції військовополонені перебувають в руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими.
- За інформацією ЦНС, російські окупанти утримують українських військовополонених і некомбатантів у жахливих умовах.
- За останніми оцінками, близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
- Кабінет міністрів України прийняв постанову, відповідно до якої вносяться зміни до Порядку тримання військовополонених.
- Катування є частиною державної політики РФ – ООН.
Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.
Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.
Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.
Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.
Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.