Підривали німці та НКВС, атакувала РФ: хронологія руйнувань Дніпровської ГЕС

Джерело: Букви

Сьогодні, 22 березня 2024 року, під час масованого обстрілу України війська РФ атакували ракетами Дніпровську гідроелектростанцію у Запорізькій області. Однак, це не перша атака на Дніпровську ГЕС за час її існування.

Перший підрив Дніпровської ГЕС стався 18 серпня 1941 року, коли радянські війська відступали. Приховуючи масштаби трагедії, радянська влада звинуватила у підриві німецькі війська. Під час німецької окупації греблю навпаки було відновлено, але у 1943 році, при відступі з Запоріжжя, її знову підірвали, цього разу вже німецькі війська.

Підрив Дніпровської ГЕС радянськими військами

18 серпня 1941 року о 20:15, після отримання інформації про прорив німецьких військ у районі Запоріжжя, греблю Дніпровської ГЕС підірвали працівники НКВС. Підготували вибух начальник відділу військово-інженерного управління штабу Південного фронту підполковник Олексій Петровський та представник Генерального штабу Червоної армії, начальник окремого науково-дослідного військово-інженерного інституту (Москва) воєнний інженер 1-го рангу Борис Єпов.

Підрив був підготовлений заздалегідь, ще на початку серпня, і після цього схвалений Сталіним. Внаслідок вибуху 20 тонн тринітротолуолу в греблі виникла пробоїна завдовжки 175,5 метра та заввишки 21,2 м, через яку ринула вниз майже шестиметрова хвиля, спричинивши руйнування будівель у береговій зоні.

Найбільше постраждали жителі низинного району міста, де були розташовані пристань, судноремонтний завод і склади. Наслідки потопу були схожі на весняний паводок, що підтопив вулиці, прилеглі до берега Дніпра.

Про майбутній вибух чекістське командування підривників, що виконували спецзавдання, не повідомило ні місцеве населення, ні військове керівництво. Виконавців вибуху радянська контррозвідка заарештувала як ворожих диверсантів, проте після втручання керівництва їх випустила. Вибух призвів до руйнування машинного залу і зупинення енергопостачання, що паралізувало діяльність промислових підприємств Запоріжжя.

Жертви серед червоноармійців та цивільного населення оцінюють від 20 тисяч до 80-120 тисяч осіб, проте ці цифри не підтверджено жодними свідченнями та розслідуваннями. Навпаки, у документах 274-ї стрілецької дивізії згадується, що після підриву підрозділи дивізії продовжували утримувати острів Хортиця та в донесеннях 2-го кавалерійського корпусу 18-ї та 9-ї армій відзначається, що вони “в цілому успішно переправилися на лівий берег Дніпра”. Втрати німецької армії невідомі, але з огляду на те, що гребля була зруйнована при наближенні гітлерівців, можливо, їх не було взагалі.

Деякі дослідники ставлять під сумнів число людських втрат, як не підтверджене документально, та вважають, що підрив греблі був хоч і вимушеним, але обґрунтованим кроком, оскільки боєздатність затоплених військ була низькою і вони потенційно не були здатними зупинити німецький наступ.

Підрив Дніпровської ГЕС німецькими військами

Після того, як Запоріжжя захопив Вермахт (через 46 діб після вибуху), німецькі будівельні частини відновили зруйновану частину греблі, а влітку 1942 року замість обладнання, що вийшло з ладу, запрацювало нове – німецького виробництва.

Наслідки руйнування греблі та технічних споруд гідроелектростанції, що забезпечувала енергією Донбас, були дуже вагомими. Організація “Todt” спільно з будівельним об’єднанням концерну “Siemens” компанії “Philipp Holzmann AG” взяли на себе відновлення ушкодженої ділянки греблі завдовжки 175 м.

Після завершення ремонтних робіт 31 грудня 1942 року, вже у січні 1943 року розпочалося виробництво електроенергії з потужністю до 42 МВт. Довжина цієї величної споруди з усією греблею склала 3 км.

Зміни на фронті змусили німців готувати ДніпроГЕС до знищення ще задовго до свого відступу. У березні почали завозити перші 12 вагонів вибухівки для мінування греблі. Загалом для знищення ДніпроГЕСу гітлерівці привезли понад 200 тонн вибухових речовин та десятки авіабомб, які встановлювались безпосередньо в турбіни по п’ять штук. У військових мемуарах йдеться, що планувалося підірвати всю греблю, але було зруйновано лише частину.

Повоєнна відбудова Дніпровської ГЕС

У 1944 році розпочалося відновлення гідроелектростанції, і в березні 1947 року перший агрегат Дніпровської ГЕС було введено в експлуатацію. 31 серпня 1949 року – шостий агрегат. У 1950 р. став до ладу останній, дев’ятий гідроагрегат відновленої електростанції.

Обстріл Дніпровської ГЕС Збройними силами РФ

Вранці 22 березня під час масованого обстрілу України війська РФ атакували ракетами Дніпровську гідроелектростанцію у Запорізькій області – найбільшу ГЕС України.

По гідроелектростанції у Запорізькій області було два прямих влучання російських ракет.

За даними Ігоря Сироти, ворог вдарив у ГЕС-1 та ГЕС-2. Він додав, що у ГЕС-2 пошкодження серйозні і невідомо, чи вдасться її відновити.

“Є влучання в одну опору, розбито підкранові балки”, – повідомив Сирота.

Він зауважив, що після атаки відновлювати доведеться машинний зал та електричне обладнання.

“Наслідки ми прорахуємо протягом дня і будемо розуміти, що відбулося. І чи зможе вона (ГЕС-2 – ред.) працювати. І якщо зможе, то чи в обмеженому режимі, чи взагалі не зможе певний період ГЕС-2 працювати”, – наголосив директор “Укргідроенерго”.

Унаслідок атаки РФ по Дніпровській гідроелектростанції загинула одна людина.

За даними Офісу генпрокурора, вранці 22 березня війська РФ завдали щонайменше 20 ракетних ударів по місту Запоріжжя.

Внаслідок ворожих ударів пошкоджень та руйнувань зазнали об’єкти інфраструктури міста, зокрема Дніпровська ГЕС, приватні та багатоквартирні будинки, цивільні транспортні засоби.

На цей час відомо про одного загиблого внаслідок обстрілу Дніпровської ГЕС.

На місцях події працюють співробітники екстрених служб та правоохоронці, які фіксують черговий злочин РФ. Кількість постраждалих встановлюється.

Крім того, внаслідок ракетного удару РФ по ДніпроГЕСу зафіксовано засмічення ґрунтів та витік нафтопродуктів у річку Дніпро.

Фахівцями інспекції відібрано проби води з метою лабораторного дослідження.

Зазначається, що всі отримані матеріали будуть передані до Оперативного штабу при ДЕІ України та правоохоронців.

Спеціалістами Державної екологічної інспекції Південного округу оперативно оглянуто постраждалі території з метою визначення завданих збитків довкіллю.

Інспекторами відібрано проби ґрунту для проведення лабораторних досліджень та відповідних розрахунків.

Крім цього, визначено площі засмічення відходами руйнації: по вул. Славутича – понад 7200м2; по вул. Петра Сагайдачного (Бородинській) – понад 300м2.

• Під ранок 22 березня російські окупаційні війська завдали масованого удару по Україні ракетами різних типів та ударними БпЛА. Основна ціль ворога – об’єкти енергетичної інфраструктури країни.
• В “Укренерго” повідомили про наслідки ранкової атаки РФ по енергооб’єктах України. За даними компанії, ворожими ракетами та дронами пошкоджено десятки об’єктів енергосистеми.