Підтримка Заходу, візит до США та корупція в Україні — Зеленський знову на обкладинці Time

Джерело: Time

Американський журнал Time опублікував матеріал про президента Володимира Зеленського із зображенням глави Української держави на обкладинці. У матеріалі Саймона Шустера мовиться про низку викликів, котрі мусить подолати керівництво країни на тлі низки корупційних скандалів та проблем на фронті. Видається, що стаття висвітлює зміщення політичного акценту у бік конфлікту на Близькому Сході, одначе, насправді автор пояснює причинно-наслідковий зв’язок бодай деяких із подій сьогодення.

Ніхто не вірить у нашу перемогу, як я. Це триває приблизно два роки. РФ досі контролює п’яту частину українських територій. Десятки тисяч убитих. Глобальна підтримка спадає. Самотня боротьба Володимира Зеленського, – мовиться на обкладинці журналу.

За двадцять місяців повномасштабної війни приблизно п’ята частина території України залишається під російською окупацією. Десятки тисяч солдатів і цивільних вбито, і Зеленський відчуває під час своїх подорожей, що глобальний інтерес до війни впав. Як і рівень міжнародної підтримки.

Найстрашніше, що частина світу звикла до війни в Україні, – зазначив він.

Суспільна підтримка допомоги Україні в США вже кілька місяців спадає, і візит Зеленського до Вашингтона не допоміг її пожвавити. Близько 41% американців хочуть, щоб Конгрес надав Києву більше озброєння – проти 65% у червні, коли Україна почала великий контрнаступ.

Після його візиту до Вашингтона Time простежив за президентом та його командою назад до Києва, сподіваючись зрозуміти, як вони відреагують на отримані сигнали, особливо на наполегливі заклики до Зеленського боротися з корупцією у власному уряді та згасаючий ентузіазм щодо війни. У перший день у Києві автор запитав одного з оточення, як почувається президент. Відповідь пролунала без жодних вагань: “Злий”.

Звичний блиск його оптимізму, почуття гумору, схильність пожвавлювати зустріч жартами – нічого з цього не збереглося до другого року повномасштабної війни.

Тепер він заходить, отримує оновлення, віддає накази та виходить, – розповів один із давніх членів команди. Інший каже, що найбільше Зеленський почувається зрадженим своїми західними союзниками. Вони “залишили його без засобів, щоб виграти війну, лише засоби, щоб пережити її”.

Однак, його переконання не змінилися. Попри деякі невдачі на полі бою, Зеленський не має наміру відмовлятися від боротьби або домагатися “будь-якого” миру. Навпаки, його віра в остаточну перемогу України над Росією затверділа у формі, яка непокоїть деяких його радників. Воно непорушне, межує з месіанським.

Він обманює себе, – розчаровано зазначив один із його найближчих помічників. – У нас немає варіантів. Ми не виграємо. Але спробуй йому це сказати.

Деякі з його помічників кажуть, що впертість Зеленського зашкодила зусиллям їх команди розробити нову стратегію, нове повідомлення. Поки вони обговорювали майбутнє війни, одне питання залишалося табу: можливість домовитися про мирну угоду з росіянами. Судячи з останніх опитувань, більшість українців відмовилися б від такого кроку, особливо якщо б він передбачав втрату будь-якої тимчасово окупованої території.

Зеленський залишається категорично проти навіть тимчасового перемир’я.

Для нас це означало б залишити цю рану відкритою для майбутніх поколінь, – заявив президент. – Можливо, це заспокоїть когось – і всередині нашої країни, і за її межами… Але для мене це – проблема, тому що ми залишилися з цією вибухівкою. Ми лише затримуємо її детонацію.

Поки що він має намір виграти війну на українських умовах і змінює тактику, щоб досягти цього. Усвідомлюючи, що потік західного озброєння з часом може вичерпатися, українці почали нарощувати виробництво безпілотників і ракет, які вони використовували для нападу на російські шляхи постачання, командні центри та склади боєприпасів далеко у тилу ворога. Росіяни відповіли новими бомбардуваннями цивільних, ракетними ударами по інфраструктурі, яка потрібна Україні для опалення та електропостачання взимку.

Наприкінці минулого року, під час попереднього візиту до Вашингтона, Зеленського зустріли як героя. За кілька днів до Різдва Білий дім відправив літак ВПС США забрати його в східну Польщу та в супроводі літака-розвідника НАТО та винищувача F-15 Eagle доставити на об’єднану базу Ендрюс. Того вечора Зеленський виступив перед спільним засіданням Конгресу, щоб оголосити, що Україна перемогла Росію в битві за розуми світу”.

Один сенатор розповів, що не пам’ятає жодного разу за три десятиліття на Капітолійському пагорбі, щоб іноземного лідера зустріли із таким захопленням. Кілька правих республіканців відмовилися аплодувати Зеленському, однак протягом минулого року голоси на його підтримку були переважно двопартійними.

Цього разу атмосфера змінилася. Допомога Україні стала каменем спотикання в дискусії про федеральний бюджет. Один із зовнішньополітичних радників Зеленського закликав його скасувати поїздку у вересні, попереджаючи, що атмосфера – надто напружена. Лідери Конгресу відмовилися дозволити Зеленському виступити з публічною промовою на Капітолійському пагорбі. Його помічники намагалися організувати для нього особисту появу на Fox News та інтерв’ю з Опрою Вінфрі. Жоден варіант не пройшов.

Натомість вранці 21 вересня Зеленський приватно зустрівся з колишнім спікером Палати представників Кевіном Маккарті, перш ніж потрапити до зали Сенату, де законодавці мали розмову з ним за зачиненими дверима.

Виступ Зеленського справив глибоке враження на деяких із присутніх депутатів. Ангус Кінг, незалежний сенатор від штату Мен, згадав, як український лідер сказав своїй аудиторії: “Ви даєте гроші. Ми віддаємо своє життя”.

Одначе, десять днів по тому Конгрес прийняв законопроєкт про тимчасове запобігання закриттю фінансування уряду. У ньому не було передбачено жодної допомоги Україні.

Коли Зеленський повернувся до Києва, його помічники кинулися готуватися до другої зими вторгнення. Російські атаки на українську інфраструктуру завдали шкоди електростанціям і частинам електромережі, в результаті чого вона потенційно не зможе задовольнити стрибки попиту під час зниження температури. Троє високопосадовців, відповідальних за вирішення цієї проблеми, повідомили, що відключення електроенергії цієї зими, ймовірно, будуть більш серйозними, а реакція громадськості не буде такою поблажливою.

Минулого року люди звинувачували росіян, – каже один із них. – Цього разу вони звинуватять нас у тому, що ми недостатньо підготувалися.

Холод також ускладнить наступ військових, заблокувавши лінію фронту принаймні до весни. Але Зеленський відмовився з цим погодитися. Перед початком зими його помічники попереджали, що очікують серйозних змін у військовій стратегії та перетрусів у команді президента. Вони сказали , що принаймні одного міністра потрібно буде звільнити разом із старшим генералом, відповідальним за контрнаступ, щоб забезпечити відповідальність за повільний прогрес України на фронті.

Деякі командири на передовій почали відмовлятися від наказів про наступ, навіть якщо вони надходять безпосередньо з Офісу президента.

У матеріалі мовиться, що в якийсь момент на початку жовтня політичне керівництво в Києві вимагало проведення операції з “відвоювання” міста Горлівка – стратегічного форпосту на сході України, який росіяни утримували і запекло захищали майже десять років. Відповідь повернулася у вигляді запитання: Чим?

У них немає ні людей, ні зброї, – пояснив офіцер. – Де зброя? Де артилерія? Де новобранці?

У деяких військах дефіцит особового складу став ще страшнішим, ніж дефіцит зброї та боєприпасів. Один із близьких помічників Зеленського зазначив: навіть якщо США та їхні союзники нададуть все озброєння, яке вони обіцяли, “у нас не буде людей, щоб його використати”.

На початку повномасштабного вторгнення картина виглядала інакше. Тоді зокрема Сили територіальної оборони повідомили про прийняття 100 000 новобранців за перші 10 днів війни. Масову мобілізацію частково підживлювали оптимістичні прогнози деяких високопосадовців про те, що протистояння буде виграно через місяці, якщо не тижні.

Зараз набір значно зменшився. Під час того, як у країні активізувався призов на військову службу, у соціальних мережах поширюються історії про чоловіків, яких витягують із поїздів і автобусів та відправляють на фронт. Ті, у кого є кошти, дають хабарі, щоб уникнути служби. Подібні корупційні епізоди в системі призову до кінця літа набули такого розмаху, що 11 серпня Зеленський звільнив начальників ТЦК у всіх регіонах країни.

Та найбільше за минулі місяці питання корупції погіршило відносини Зеленського з багатьма його союзниками. Напередодні візиту до Вашингтона Білий дім підготував для українців список антикорупційних реформ. Один із помічників, який їздив із Зеленським до США, сказав, що ці пропозиції стосуються найвищої ланки державної ієрархії.

Це не були пропозиції, – каже радник президента. – Це були умови.

Щоб усунути занепокоєння американців, Зеленський пішов на кілька драматичних кроків. На початку вересня звільнив свого міністра оборони Олексія Резнікова, який потрапив під пильну увагу через корупцію в його Міністерстві. Два радники президента розповіли, що він особисто не був причетним до хабарництва.

Але він не зміг підтримувати порядок у своєму Міністерстві, – каже один, вказуючи на завищені ціни, які відомство платило за товари.

Типова зарплата в Офісі президента становить близько 1000 доларів на місяць, або близько 1500 доларів – для високопосадовців, що набагато менше, ніж вони могли б заробляти у приватному секторі.

Ми спимо в кімнатах розміром 2 на 3 метри, – розміром приблизно з тюремну камеру, – каже глава президентської адміністрації Андрій Єрмак, маючи на увазі бункер, який Зеленський і кілька його довірених осіб називали своїм домом від початку вторгнення. – Ми тут не живемо розкішним життям.

Серед усього тиску, спрямованого на викорінення корупції, автор припускав, що мабуть, наївно вважати, що посадовці в Україні двічі подумають, перш ніж брати хабаря чи привласнювати державні кошти. Але коли він розповів про це головному раднику президента на початку жовтня, той попросив вимкнути аудіозапис, щоб говорити вільніше.

Саймоне, ти помиляєшся, – зазначив він. – Люди крадуть, наче завтра не буде.

Навіть звільнення міністра оборони не змусило посадовців “відчути жодного страху”, додає він, оскільки чистка надто довго втілювалася. У лютому президента попередили про те, що в Міністерстві поширилася корупція, але він не відреагував, даючи своїм союзникам кілька шансів тихо вирішити проблеми або пояснити їх. На той час, коли він діяв напередодні візиту до США, “було вже надто пізно”, – каже інший старший радник президента. Західні союзники України вже тоді знали про скандал.

Читайте також: Корупція в Україні може змусити Захід відмовитися від підтримки Києва – Politico

Коли репортер запитав Зеленського про проблему, він визнав її серйозність і загрозу, яку вона становить для морального стану України та її відносин з іноземними партнерами. Боротьба з корупцією, запевнив він, є одним із його головних пріоритетів. Він також припустив, що деякі іноземні союзники мають стимул “перебільшувати проблему”, оскільки це дає їм привід припинити фінансову підтримку.

Але деякі звинувачення було важко спростувати. У серпні українське видання Bihus.info опублікувало кричущий матеріал про головного радника Зеленського з питань економічної та енергетичної політики Ростислава Шурму. Звіт показав, що Шурма, колишній керівник енергетичної галузі, має брата, який є співвласником двох компаній сонячної енергетики з електростанціями на півдні України. Навіть після того, як росіяни окупували цю частину країни, відрізавши її від української енергомережі, компанії продовжували отримувати державні платежі за вироблену електроенергію.

НАБУ відреагувало на публікацію, відкривши провадження щодо розтрат Шурми та його брата. Але Зеленський не відсторонив свого радника. Натомість наприкінці вересня Шурма приєднався до президентської делегації у Вашингтоні.

З перших днів російського вторгнення головним пріоритетом Зеленського і, мабуть, його головним внеском у захист нації було утримання уваги до України та згуртування демократичного світу. Нині ж обидва завдання стануть набагато складнішими з початком війни в Ізраїлі. Центр уваги союзників України в США та Європі та світових ЗМІ швидко перемістився на сектор Гази.

Президент США Джо Байден спробував вийти з глухого кута, який побачив Зеленський на Капітолійському пагорбі. Замість того, щоб попросити Конгрес проголосувати за інший окремий пакет допомоги Україні, Байден об’єднав його з іншими пріоритетами, зокрема підтримкою Ізраїлю та безпеки на кордоні між США та Мексикою. Пакет коштуватиме 105 мільярдів доларів, з них 61 мільярд передбачено для України.

Це розумна інвестиція, – заявив Байден, – яка принесе дивіденди американській безпеці протягом багатьох поколінь.

Але це також було визнанням того, що сама по собі допомога Україні більше не має великих шансів у Вашингтоні.

На початку російського вторгнення місія Зеленського полягала в тому, щоб зберегти симпатії людства. Тепер його завдання ускладнилося. У своїх закордонних поїздках і президентських телефонних дзвінках йому потрібно переконувати світових лідерів, що допомога Україні відповідає їхнім власним національним інтересам, що це, як сказав Байден, “принесе дивіденди”.

20 грудня сайт BBC News опублікував новину із заголовком “П’ятеро людей загинули внаслідок удару по російському Курську після смертоносного ракетного обстрілу Києва”. Головним фото до статті обрали зображення українців після російської атаки.

На території РФ знищено склад, на якому зберігались деталі до дронів типу Shahed-136. Сума збитків росіянам становить близько 16 мільйонів доларів.

В Інституті вивчення війни відреагували на страту українських військових, зазначивши, що російські командири підтримують такі страти, що є явним порушенням міжнародного права.

Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас наголосила, що загроза безпеці Європі надходить з боку Росії.

Переговори Роберта Фіцо з главою РФ Володимиром Путіним не залишилися непоміченими і на внутрішньополітичній арені. Зокрема лідер “Прогресивна Словаччина” Міхал Шимечка назвав поїздку “ганьбою для Словаччини та зрадою національних інтересів”.