Після вступу до ЄС Україна отримає 186 мільярдів євро – FT

Джерело: Financial Times

Відповідно до внутрішніх оцінок спільного бюджету союзу, вступ України до ЄС надасть Києву право отримати приблизно 186 мільярдів євро протягом семи років.

Офіційні особи ЄС цього літа оцінили потенційні фінансові наслідки розширення союзу зі вступом України, Молдови, Грузії та шістьох західнобалканських держав. Фінансовий підсумок додавання всіх дев’яти членів до існуючого бюджету становитиме 256,8 мільярда євро.

Попри те, що повне розширення може зайняти десятиліття та зумовить серйозні реформи існуючих бюджетних механізмів, очікуваний масштаб необхідних змін рішуче змінить фінансову рівновагу всередині блоку.

З новими державами-членами нинішній бюджет збільшиться на 21% до 1,47 трильйона євро. Це дорівнює приблизно 1,4% валового національного доходу 36 країн.

Зауважується, що застосовуючи чинні правила до розширеного союзу, Україна могла б отримати зокрема 96,5 мільярдів євро від Спільної сільськогосподарської політики ЄС протягом семи років. Також Київ матиме право на отримання виплат у розмірі 61 мільярд євро з фондів ЄС, які спрямовані на покращення інфраструктури в бідніших країнах-членах.

Зазначається, що Україна може стати найбільшим реципієнтом блоку, маючи 41,1 мільйона гектарів використовуваних сільськогосподарських площ, що посуне Францію на друге місце.

Президент України Володимир Зеленський дорогою до Флориди, де 28 грудня відбудеться зустріч із Президентом США Дональдом Трампом, зустрівся в Галіфаксі з Премʼєр-міністром Канади Марком Карні.

Фракція “Європейська Солідарність” закликала розпустити монобільшість у Верховній Раді після серії корупційних скандалів за участю депутатів із найближчого оточення президента Володимира Зеленського.

Керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов пояснив, що прагнення нинішньої адміністрації США до зближення з Росією пов’язане з тим, що Вашингтон вважає головним стратегічним суперником Китай і хоче запобігти поглибленню російсько-китайської співпраці.

Голова правління Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська повідомила, що запрацювала робоча група, яка займатиметься підготовкою законодавчих змін для проведення виборів у воєнний та повоєнний період. У групі 60 учасників, але вони працюватимуть у трьох окремих підгрупах. Серед завдань — підготовка рішень для виконання рекомендацій Єврокомісії у сфері виборчого законодавства.

Керівник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов повідомив, що лютий 2026 року може стати найсприятливішим періодом для досягнення можливих домовленостей між Україною та Росією.