Пісторіус: Питання миротворців ФРН в Україні залишається відкритим
Джерело: DW
5 грудня міністр оборони ФРН Борис Пісторіус заявив, що питання про можливу участь військовослужбовців Німеччини у миротворчій місії в Україні після закінчення війни залишається відкритим,
Ми готуємося, опрацьовуємо сценарії, але робимо це конфіденційно, — сказав Пісторіус, додаючи, що зараз не час публічно обговорювати такі сценарії.
Тим самим Пісторіус зреагував на пропозицію міністерки закордонних справ ФРН Анналени Бербок, котра викликала різку критику з боку голови Християнсько-демократичного союзу (ХДС) та кандидата в канцлери ФРН Фрідріха Мерца. Її слова були витлумачені насамперед у німецьких ЗМІ як підтримка ідеї участі Німеччини у миротворчій місії. Мерц назвав безвідповідальним заняттям “поширювати такі спекуляції зараз”.
За словами Пісторіуса, відповідь на питання про військову участь бундесверу в миротворчій місії в результаті залежатиме від “умов, що складатимуться”.
Наразі є багато “якщо” і “у разі”. Якщо буде досягнуто миру, і якщо потім хтось – хто б це не був – запропонує миротворчі заходи з використанням військових засобів, то це залежатиме від характеру мандата, його обсягу, вимог, а також від згоди сторін, що нині воюють, — пояснив глава німецького Міноборони.
Напередодні канцлер ФРН Олаф Шольц заявив у бундестазі, що обговорювати можливу участь Німеччини у миротворчій місії в Україні “не доречно”.
Шольц на нинішньому етапі виключив участь військових Бундесверу в Україні, назвавши нещодавню заяву глави МЗС Анналени Бербок “дипломатичною відповіддю” на гіпотетичне запитання.
Напередодні, під час зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО, міністерка закордонних справ Анналена Бербок зауважила, що німецькі військові можуть бути залучені в Україні у складі миротворчої місії, якщо буде досягнута домовленість про припинення вогню і контроль за її виконанням.
За її словами, окрім членства у НАТО гарантією безпеки України може стати присутність іноземних військових у ролі миротворців, які б забезпечували припинення вогню між сторонами.
Коментуючи заяву Бербок, канцлер Шольц назвав її слова спробою “дипломатичної відповіді” на “гіпотетичне питання”.
Раніше Le Monde інформувала про те, що Франція та Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.
Згодом високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.
Днями п’ятеро французьких депутатів від різних політичних груп звернулися до міністра оборони країни Себастьяна Лекорню із закликом відправити військових інструкторів в Україну.
Також президент Франції Емманюель Макрон наголосив на спільному усвідомленні європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки. Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”, а стосовно союзників він сказав, що їм час активізуватися й “не бути боягузами”.
Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Пізніше він повторив власну заяву. Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.
У червні стало відомо, що Франція продовжує тренувальну місію в Україні: кілька союзників отримали запрошення направити своїх військових у зону бойових дій для підготовки українських армійців. Список країн показує, як ініціатива розділяє західних прихильників.
У російській держдумі негативно зреагували на нещодавні заяви президента Франції Емманюеля Макрона щодо ймовірності відправки французьких військових в Україну.
- Велика Британія та Франція зроблять усе необхідне для України та досягнення тривалого миру, сказав міністр закордонних справ Великої Британії Девід Ламмі у газетній статті, участь в написанні якій брав також його колега Жан-Ноель Барро.
- Франція має намір спорядити Силам оборони України шість винищувачів Mirage 2000-5F спільно з додатковими бомбами AASM. Раніше Париж анонсував передачу лише трьох літаків.
- Франція модифікує частину винищувачів Mirage 2000-5F, призначених для України, для ураження наземних цілей. Літаки зможуть нести ракети класу “повітря-земля”.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.