Північнокорейський супутник-розвідник вибухнув в повітрі через невдачу запуску

Остання спроба Північної Кореї вивести на орбіту супутник-розвідник закінчилася вибухом у повітрі.

Супутник “вибухнув у повітрі під час першого етапу польоту і не зміг запуститися”, — йдеться в заяві Національного управління аерокосмічних технологій.

“Згідно з експертним оглядом, причиною аварії стала експлуатаційна ненадійність нещодавно розробленого рідкого кисню та масляного двигуна”, – йдеться в заяві.

Збройні сили Південної Кореї заявили, що виявили запуск, але супутник, “імовірно, вибухнув у повітрі”.

“Південнокорейські та американські розвідувальні органи детально аналізують це в тісній співпраці”, – заявив Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї.

Виведення супутника-розвідника на орбіту протягом тривалого часу було пріоритетом для лідера КНДР Кім Чен Ина, і він заявив про успіх у листопаді після двох невдалих спроб минулого року.

Північна Корея стверджує, що супутник Malligyong-1, який вона вивела на орбіту в листопаді, успішно функціонує, але розвідка Південної Кореї відкинула цю заяву.

Південна Корея стверджує, що Кім Чен Ин отримав технічну допомогу Росії для цього запуску в обмін на відправлення контейнерів зі зброєю.

Експерти кажуть, що супутники-розвідники можуть покращити можливості Північної Кореї зі збору даних, зокрема щодо інформації про військові дії.

Велика кількість російських експертів вирушила до Північної Кореї для допомоги у розробці її супутника-шпигуна, стверджує південнокорейське інформаційне агентство Yonhap. Ця співпраця стала можливою після зустрічі президента Росії Володимира Путіна з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у вересні.
США стверджують, що минулого тижня Росія запустила супутник, який, на їх думку, “імовірно здатний атакувати інші супутники на низькій навколоземній орбіті”.
Росія наклала вето в Раді Безпеки ООН на резолюцію США, яка закликає країни не допустити гонки озброєнь у космосі.

25 червня Рада Європи підписала з Україною угоду про створення Спеціального трибуналу для притягнення до відповідальності за злочин агресії Росії проти України.

25 червня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію про справедливий і сталий енергетичний перехід, в яку включили правки стосовно російської агресії та системного терору проти української енергетичної інфраструктури.

25 червня президент Володимир Зеленський провів зустріч із главою США Дональдом Трампом у Гаазі. Сторони зокрема обговорили посилення обороноздатності України через закупівлю американських систем ППО та можливе спільне виробництво дронів.

Парламентська асамблея Ради Європи проголосувала дві важливі резолюції, котрі підтверджують міжнародну підтримку України:”Правові аспекти та питання прав людини в контексті агресії РФ проти України” та “Підтримка політичних переговорів щодо забезпечення обміну та звільнення військовополонених”. МЗС називає рішення кроком до справедливості, трибуналу та репарацій за злочини РФ, Білорусі та КНДР.

Звіт Інституту вивчення війни свідчить, що Росія має намір включити армії країн ОДКБ до командної вертикалі власних збройних сил. Зокрема 24 червня Державна дума РФ ратифікувала новий протокол ОДКБ, який дозволяє перекидати війська країн-учасниць на територію інших членів альянсу вже через одну добу після ухвалення рішення Радою ОДКБ.