Північнокорейський супутник-розвідник вибухнув в повітрі через невдачу запуску
Джерело: The Guardian
Остання спроба Північної Кореї вивести на орбіту супутник-розвідник закінчилася вибухом у повітрі.
Супутник “вибухнув у повітрі під час першого етапу польоту і не зміг запуститися”, — йдеться в заяві Національного управління аерокосмічних технологій.
“Згідно з експертним оглядом, причиною аварії стала експлуатаційна ненадійність нещодавно розробленого рідкого кисню та масляного двигуна”, – йдеться в заяві.
Збройні сили Південної Кореї заявили, що виявили запуск, але супутник, “імовірно, вибухнув у повітрі”.
“Південнокорейські та американські розвідувальні органи детально аналізують це в тісній співпраці”, – заявив Об’єднаний комітет начальників штабів Південної Кореї.
Виведення супутника-розвідника на орбіту протягом тривалого часу було пріоритетом для лідера КНДР Кім Чен Ина, і він заявив про успіх у листопаді після двох невдалих спроб минулого року.
Північна Корея стверджує, що супутник Malligyong-1, який вона вивела на орбіту в листопаді, успішно функціонує, але розвідка Південної Кореї відкинула цю заяву.
Південна Корея стверджує, що Кім Чен Ин отримав технічну допомогу Росії для цього запуску в обмін на відправлення контейнерів зі зброєю.
Експерти кажуть, що супутники-розвідники можуть покращити можливості Північної Кореї зі збору даних, зокрема щодо інформації про військові дії.
- Велика кількість російських експертів вирушила до Північної Кореї для допомоги у розробці її супутника-шпигуна, стверджує південнокорейське інформаційне агентство Yonhap. Ця співпраця стала можливою після зустрічі президента Росії Володимира Путіна з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином у вересні.
- США стверджують, що минулого тижня Росія запустила супутник, який, на їх думку, “імовірно здатний атакувати інші супутники на низькій навколоземній орбіті”.
- Росія наклала вето в Раді Безпеки ООН на резолюцію США, яка закликає країни не допустити гонки озброєнь у космосі.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.