Пізні перекуси можуть негативно впливати на травлення та мікрофлору кишківника – вчені

Нове дослідження показало, що поєднання високого рівня стресу та пізніх перекусів може негативно впливати на роботу кишківника та мікробіом. Результати представили на медичній конференції Digestive Disease Week 2026.

Авторкою дослідження стала лікарка-резидентка Медичного коледжу у Нью-Йорку (США) Гаріка Дадігірі. За її словами, на здоров’я кишківника може впливати не лише тип їжі, а й час її споживання.

Дослідники вивчили дані двох великих американських проєктів – National Health and Nutrition Examination Survey та American Gut Project. На їхній основі команда проаналізувала взаємозв’язок між рівнем стресу, часом прийому їжі та станом травної системи.

Учасники з високим рівнем стресу та звичкою їсти пізно ввечері значно частіше повідомляли про порушення роботи кишківника – зокрема закрепи або діарею.

За даними дослідження, серед людей із високим рівнем стресу та пізнім харчуванням такі проблеми спостерігалися у 39,3% випадків. Для порівняння, серед учасників із низьким рівнем стресу та звичайним графіком харчування цей показник становив 23,2%.

Дослідники визначали пізні перекуси як споживання понад 25% добової калорійності після 21:00. У таких людей ризик порушень роботи кишківника був у 1,7-2,5 раза вищим.

Автори також встановили, що високий фізіологічний стрес сам по собі підвищував ризик проблем із травленням, а разом із нічним харчуванням негативний ефект посилювався.

На думку дослідників, це свідчить про те, що час прийому їжі може впливати на взаємодію між мозком і кишківником.

Окремо команда звернула увагу на стан мікробіому. У людей із високим рівнем стресу та нічними перекусами спостерігалося помітне зниження різноманіття кишкових бактерій, що може свідчити про дисбаланс мікрофлори.

Дієтологиня Мішель Рутенштайн заявила, що результати дослідження не стали несподіванкою, однак її зацікавило саме поєднання стресу та нічного харчування.

“Високий стрес сам по собі підвищував ризик порушень роботи кишківника приблизно на 32%, але у поєднанні з пізнім харчуванням ризик зростав у 1,7-2,5 раза. Це ще раз підкреслює важливість циркадного ритму та взаємозв’язку між мозком і кишківником”, – сказала вона.

Автори наголошують, що в роботі нічним харчуванням вважалося будь-яке споживання їжі після 21:00, що не враховує людей із нічними змінами або різні культурні звички харчування.

Рутенштайн зазначила, що рекомендації щодо часу прийому їжі мають враховувати спосіб життя конкретної людини.

“Для людей, які працюють позмінно, важливим є харчування відносно циклу сну й бадьорості, а не конкретного часу на годиннику. Наприклад, прийоми їжі можна обмежити 12-годинним проміжком у період активності”, – пояснила вона.

Водночас дієтологиня наголосила, що не підтримує жорсткі заборони.

“Мій підхід – це не жорстке правило “не їсти після 21:00”. Йдеться про скорочення загального часу прийому їжі та зниження фізіологічного стресу”, – сказала Рутенштайн.

Дослідники рекомендують дотримуватися стабільного режиму харчування під час періодів стресу та, за можливості, споживати більше калорій у першій половині дня.

За словами Рутенштайн, найбільший вплив на здоров’я кишківника може мати саме час прийому їжі.

“Кишківник працює за циркадним ритмом, і коли ми їмо пізно, це впливає на здатність організму нормально перетравлювати їжу. Вночі травні ферменти, моторика кишківника та чутливість до інсуліну працюють не на повну потужність – незалежно від того, що саме ви з’їли”, – пояснила вона.

• Збільшення в раціоні бобових і соєвих продуктів може суттєво зменшувати ризик розвитку гіпертонії. Про це йдеться в новому масштабному аналізі, опублікованому в журналі BMJ Nutrition Prevention & Health.